Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Переказ твору - Хата-вишиванка
31.05.2015, 00:51
загрузка...

Хатина  стоїть у яблуневому садочку, гомінкому від бджіл та солов’їв, і дивиться вікнами на чималий клапоть городу. Біля воріт стримить над колодязем дерев’яний журавель, до якого підвішено цеберку. На причілку цвітуть півники й кущиться чимало зілля, яке скоро  має розпуститися загадковими квітами, тішачи феєрією барв.

Колись у цій  хаті жила баба-знахарка. До неї наїжджав болящий люд із околиць близьких і далеких,  наслухавшись про чародійні замовляння і цілющі бабині трави та напої. Важко сказати, скільки в  цих балачках було правди, а скільки вигадки, проте в сінях та хатчині стоїть тривкий аромат сушених квіток, листя, коріння, нагадуючи про лісові нетрі й лугові роздолля, про степи, в яких вигулюється чебрецевий вільний вітер. Та, либонь, не цим ароматом, що не вигасав, а зовсім іншими  прикметами вражає  глиняна хатина баби-знахарки.

Вона  розмальована  так, що не можна не дивуватись! Ото наче старій жінці мало було того буйноцвіття, яке росло на землі і яке вона потроху зносила додому, то запраглось бачити його на стінах і стелі,  на одвірках і сволоках. А може, квіти ті, намальовані в хатині, теж мають лікарську силу і помагають від болячок і немочей? Скажімо,  татарське зілля, нечуй-вітер, котячі лапки чи барвінок? 

Вся хатина  обмальована фантастичними квітами, які в нашій природі  й не водяться,  а тільки можуть квітнути в людській уяві. Либонь, той хатній квітник увібрав у себе  щось потаємне, а тому-то мальовані квіти справляють враження справжніх.  Коли заходиш у хатчину, коли  озираєшся зачудовано, мимоволі здається, що маєш і сам почуватися тут квіткою!

Хата-квітник, хата-вишиванка, хата-луг... Химерні метафори спадають на гадку. Мабуть, баба-знахарка жила в своїй хаті не так, як живуть усі її односельці. Вона мовби надягала свою господу на себе. Так, як надягають сорочку або кофтину.  Квітчаста  хата не тиснула бабу в пахвах, не була довга чи коротка, а якраз упору, не давила, а вільно облягала. Хата давала затишок,  зогрівала і, можливо,  складала спільно з бабою єдину живу істоту...

Дерев’яний тапчан застелений барвистим рядном. Низька стеля також розмальована квітами, в’юниться стеблами, зеленіє вибагливо гнутим листям.  Квітки світяться  теплою барвою пелюсток, складають якісь сузір’я, простираються  шляхом, що нагадує Чумацький Шлях. Квіти неначе рухаються, тріпотять  пелюстками, хмаркою кружляють кругом, і ця хмара світиться  усіма кольорами веселки, барвами казкової жар-птиці...

Як гостро відчуваєш тут красу життя, і як трепетно б’ється серце! Як бентежно дзвенить кров у скронях, як хочеться озватись до тих квітів голосом солов’я і  затьохкати у пташиному хорі! (За Є.Гуцалом; 395  сл.).

 

  • Пояснити лексичне значення слів феєрія (вистава, найчастіше казкова, з  широким використанням сценічних ефектів, фантастичними декораціями, костюмами),  метафора (слово або вираз, вжиті в переносному значенні на основі аналогії, схожості до чогось), причілок (бокова стіна будинку),  одвірок (боковий або верхній брус рами дверей),  сволок (балка, що підтримує стелю).
  • Дібрати синоніми до слів  аромат, химерний, господа,  барва, нетрі.
  • Скласти план (орієнтовний: І. Хата в яблуневому саду. ІІ. Колись тут жила баба-знахарка. І. Сюди наїжджав болящий люд. 2. Що нагадує аромат сушеного зілля. 3. Хату розмальовано квітами. 4. Може, ті квіти мають цілющу силу? 5. Тут сам почуваєшся квіткою. ІІІ. Може, баба одягала господу на себе? ІV. Квіткові сузір’я нагадують Чумацький Шлях. V. Як гостро відчуваєш тут красу життя!)
  • Усно переказати текст, завершивши переказ міркуваннями про значення краси у людському побуті, зокрема про значення квітів як уособлення гармонії та краси.
Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: переказ хата-вишиванка
Переглядів: 1022 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
avatar