Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Під захистом впливовості
30.10.2014, 18:12
загрузка...

На тій студентській вечірці не обійшлося без неприємностей, та ще й яких! Місцевих хлопців на такі вечори не пускали, бо неминуче починалися проблеми. Та попри все сторонні потроху сповзалися. Для вирішення делікатних питань із ними одних умовлянь було зазвичай мало, іноді справа потребувала активних дій.

Цього разу галас зчинив першокурсник, якому вкрай хотілося показати, який він дорослий і всемогутній. Хлопчисько привів зграю шмаркачів, від яких добряче тхнуло випивкою, і туром попер на чергових: "Пустіть!" Двері пильнували надійні хлопці. Серед них - четверокурсник Іван, кандидат у майстри спорту з боксу, що одним виглядом відбивав охоту до суперечок, а під його удар не варто було потрапляти навіть бикові. Іван, як переважна більшість фізично сильних людей, характер мав урівноважений і кулаки пускав у хід тільки на рингу. Отож він взявся ніжно вмовляти миршавеньке хлоп'я, щоб ішло додому і лягало люлі. Відчувши себе приниженим, тендітний, маленький, а від того ще озлобленіший першокурсник почав стрибати навколо Івана, провокуючи на бійку. Підійшов Іванів однокурсник, живе втілення миролюбності: "Послухай, Вітю, по-доброму. Йди собі додому. Вечір - для старшокурсників, приміщення й так переповнене".

Черговий викладач Софія Андріївна теж хотіла отямити хлопчиська, що був на підпитку, та її застерегли: це Вітька Коцький, якого краще не зачіпати, мовляв, мама у нього впливова, клопоту потім не позичати. Чергові обіцяли все влаштувати ніжно й лагідно.

 Проте ніжно й лагідно не вийшло. За півгодини "маля" привело з собою ціле кодло місцевих і, вивергаючи непристойності, стрибало Іванові до очей: "Ти думаєш, якщо на четвертому вчишся, то вже й знаменитий? Та я тебе однією лівою!" "Дитино, витри носика, поцілуй маму на добраніч і люляй", - підкреслено лагідно звернувся Іван. Не витримавши образи, "малятко" замахнулося й поцілило йому кулачком просто в ніс. Удар був, напевне, дошкульний, бо в Івана миттю спрацював боксерський рефлекс: став у стійку, замахнувся знаменитою правою... і дитя відлетіло до стіни. Вдруге бити вже не було кого. Коцький ойкнув, ухопився за щоку і чкурнув чимдуж, аж закурилося, а Іван, не знаючи ще, чим закінчиться для нього ця історія, стояв із виглядом переможця і приймав вітання однокурсників.

 Неприємності не забарилися. Наступного дня Софію Андріївну викликав директор. У його кабінеті сиділи всі учасники пригоди. Сама "жертва" мовчала, не в змозі розтулити пельку, зате його "матінка" репетувала так, що птахи боялися сідати на підвіконник.

 - Але ж ваш син був п'яний, лаявся останніми словами, він перший ударив Івана, - спробувала прояснити ситуацію викладач, однак мати, чуючи лише себе, паплюжила на чім світ училище, пускаючи в хід недвозначні погрози, чим змусила керівника покірно стати на її захист.

 Підступна матуся, котра виявилася директором одного з магазинів, на словесній розправі не зупинилась - нашептала комусь у воєнкоматі, обидва без вини винні хлопці після випускного вечора пішли служити до війська. Та не куди-небудь, а до Афгану.

- За що їм таке? - вихопилася Софія Андріївна.

- Нічого, послужать. Хтось мусить виконувати інтернаціональний обов'язок, - почулась відповідь захисника честі училища.

462 слова

За Л. Романчук

Завдання: Висловіть свої враження з приводу прочитанного. На місці кого з героїв ви могли б себе уявити? Прокоментуйте.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: текст переказу, переказ Під захистом впливовості
Переглядів: 4682 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 0
avatar