Жив колись на острові Кіпрі скульптор Пігмаліон. Одного разу він вирізьбив із блискучої слонової кістки статую дівчини надзвичайної краси.

         Немов жива, стояла ця статуя в майстерні художника. Здавалося, що вона дихає. Здавалося, що ось-ось вона ворухнеться, піде й заговорить.

         Годинами милувався Пігмаліон своїм витвором. Він покохав створену ним статую. Дарував їй дорогоцінне намисто, зап’ястя й сережки, одягав у розкішний одяг, прикрашав голову вінками з квітів. Та статуя була нерухома й німа.

         Сила почуття Пігмаліона вразила богиню краси й кохання Афродіту. Скульптор просив богиню дати йому дружину таку ж прекрасну, як вирізьблена ним статуя, і богиня зглянулась.

         Підійшов якось художник до свого творіння й побачив, що Галатея ожила. Б’ється її серце, а в очах світиться  життя.  (Давньогрецький міф.) (120 сл.)

         Завдання.

         Написати (без плану) детальний переказ, увівши в нього самостійно складені описи статуї та зовнішності оживленої Галатеї (бажано заздалегідь ознайомитися із репродукціями античних скульптур та сучасними ілюстраціями).