Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Ранній автопортрет Шевченка
10.05.2014, 15:09
загрузка...

текст

Упродовж свого творчого життя Шевченко створив понад тридцять малярських і графічних автопортретів, у яких передав свої думки, почуття, переживання майже за два десятиліття: від романтичного юнака (ранній автопортрет 1840 року) до збагаченої досвідом людини, яка прожила нелегке життя (автопортрет 1861 року).

Автопортрет 1840 року є чудовим заспівом Шевченка-митця до його творчості. У травні 1838 року, через місяць після викупу з кріпацтва, Шевченко стає учнем Петербурзької академії мистецтв — одного з найавторитетніших вищих мистецьких закладів у Європі. Розглянувши подані Шевченком малюнки, рада академії одразу зарахувала обдарованого юнака на навчання до четвертого класу (усіх класів курсу малювання було шість), поминувши перші три класи - копіювання гравюр і гіпсових голів.

Роки навчання його в академії позначені величезною працелюбністю, систематичною самоосвітою. Творче зерно, яке пригнічувала неволя, тепер дало щедрі сходи. Юний художник багато й плідно працював, випереджаючи академічну програму, три роки поспіль здобував срібні медалі за екзаменаційні роботи.

Крім занять зі спеціальних мистецьких дисциплін, Шевченко багато читав, цікавився історією своєї батьківщини, інших європейських країн. І, звісно, писав вірші. 1840 року побачила світ його перша збірка - «Кобзар».

Саме в період духовного й творчого піднесення, наприкінці 1839 року, Шевченко розпочав роботу над автопортретом. Твір писав до свого дня народження, як це часто робили вихованці Академії мистецтв.

Автопортрет Тараса Шевченка, як і автопортрети інших студентів, був яскравим романтичним твором, але вирізнявся серед інших робіт. У ньому ліричне поєднувалося з драматичним, замріяність — з тривогою, добросердечність - із сумом, бадьорість — з легкою втомою. Гарний, сповнений гідності й граційності поворот голови до глядача. Ми бачимо зосереджене обличчя молодої людини. Світло вихоплює з півтемряви лише обличчя, а все інше тане, ховається в напівпрозорих тінях. У порівнянні з яскраво освітленим чолом звертають на себе увагу сховані в тіні очі. Таким чином Шевченко вдається до типового для романтизму прийому - за допомогою світла й тіні підкреслює, виділяє те, на що передусім має звернути увагу глядач. Може здатися дивним, що «дзеркало душі» -очі - художник затінює. Але придивіться уважніше. Погляд очей проникливий, спостережливий, сповнений якогось неви-словленого запитання.

Ця аж ніяк не юнацька замисленість здається дивною на округлому, без жодної зморшки обличчі двадцятишестирічно-го Шевченка. Рожеві, злегка припухлі вуста, ніжна заокругленість гладенько поголених щік і підборіддя, ідеально чисте чоло - і раптом цей погляд, цей трагічний злам брів...

У не по літах серйозному погляді відбилося нелегке життя: сирітство, поневіряння, приниження, яких він зазнав, коли був кріпаком. Це образ юнака, якого суворі обставини рано зробили дорослим. Милуючись молодим привабливим обличчям, окрасою якого є високе, мовби виточене з мармуру, чоло, ми не можемо не відчути й передане в автопортреті інтуїтивне передчуття нелегкого майбутнього. Як і всі відомі сьогодні оригінальні малярські та графічні роботи Шевченка, цей ранній автопортрет зберігається в Державному музеї Тараса Григоровича Шевченка в Києві, є окрасою його експозиції. Дбайливо зібрані й реставровані художні твори митця - гордість нашого народу.

переказ

За своє творче життя Шевченко створив понад тридцять автопортретів: від романтичного юнака (1840 р.) до збагаченої досвідом людини, яка прожила нелегке життя (1861 р.).

Автопортрет 1840 року є чудовим заспівом до художньої творчості Шевченка.

Тарас Григорович став учнем Петербурзької академії мистецтв через місяць після викупу з кріпацтва, у травні 1838 року. Рада Академії розглянула малюнки Шевченка та зарахувала обдарованого юнака одразу до четвертого класу (всього академічних класів

було шість). В Академії Шевченко систематично займався самоосвітою, багато читав і плідно працював, навіть випередивши академічну програму. За екзаменаційні роботи він три роки поспіль здобував срібні медалі. До того ж юний художник складав вірші і 1840 року видав свою першу збірку — «Кобзар». Це був період духовного й творчого піднесення.

Саме тоді Тарас Шевченко розпочав роботу над автопортретом до свого дня народження. На автопортреті ми бачимо зосереджене обличчя юнака, в якому замріяність поєднується з тривогою, бадьорість — із легкою втомою, добросердечність — із сумом. За допомогою світла і тіні Шевченко виділяє те, на що передусім має звернути увагу глядач. Яскраво освітлене чоло поета, очі, сховані в тіні, дивляться проникливо, спостережливо, з якимось невисловленим запитанням. Округле, без жодної зморшки обличчя двадцятишестирічного юнака, припухлі рожеві вуста, ідеально чисте чоло — і раптом цей погляд, цей трагічний злам брів… В очах відбилося нелегке життя сироти‑кріпака, сповнене поневірянь і принижень. Це образ юнака, якого суворі обставини рано зробили дорослим, який інтуїтивно передчуває своє нелегке майбутнє.

Ранній автопортрет є окрасою експозиції Державного музею Тараса Григоровича Шевченка в Києві, де зберігаються всі відомі оригінальні малярські та графічні роботи митця.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 2305 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
avatar