Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Реймське євангеліє Переказ
08.09.2014, 22:27
загрузка...

Текст

Реймське євангеліє - маловідомий книжковий раритет, створений у першій половині XI століття і тоді ж назавжди вивезений з України. Але нині нам належить не стільки шкодувати за ним, скільки пишатися. Адже книга ця стала, як це не дивно звучить сьогодні, однією з найцінніших духовних реліквій французького народу. Книга, яка найбільше цитується за кордоном у контексті історії Франції, має безпосереднє відношення і до української історії, бо пов'язана з іменами Ярослава Мудрого і його знаменитої доньки Анни.

За радянських часів пройшов на екранах кінотеатрів фільм «Анна Ярославна - королева Франції». Багатьох глядачів, безумовно, привернув увагу один епізод у цьому фільмі: після урочистого прийому на території Софії Київської високоповажного посольства з далекої Франції Ярослав Мудрий дає останні розпорядження щодо посагу своїй наймолодшій доньці Анні, яка має виїжджати до далекої країни як майбутня дружина французького престолонаслідника. Одним з перших як найдорожчий подарунок Анні Ярослав Мудрий назвав Євангеліє, написане зовсім недавно для великокняжої бібліотеки тогочасною давньоукраїнською мовою і оправлене в позолочені прикраси.

Виявляється, цей епізод з фільму - достовірний історичний факт, який у майбутньому мав цікаву й неоднозначну інтерпретацію цілої низки зарубіжних істориків.

Анна Ярославна привезла подаровану батьком книгу до невідомої їй Франції 1050 року. Це давньоукраїнське Євангеліє, як засвідчують дослідники, було написане в Києві спеціально для Анни, бо її ім'я вказане в самому рукописі. Створена кирилицею, книга довго нагадувала доньці Ярослава Мудрого про її далеку Батьківщину. Вона присягалася на цій книзі, ставши незабаром королевою Франції. Можливо, це з її доброї легкої руки, покладеної в урочистий момент коронації на сторінки батькової книги, наступні королі Франції започаткували цю традицію - присягу на вірність своєму народові, засвідчену на привезеному з Києва Євангелії. Після смерті Анни Євангеліє якийсь час зберігалося в королівських палатах. Та ось майбутній король Чехії Карл IV вивозить цю духовну реліквію до Праги. З добрими намірами, аби прислужилася вона чеському народові, він дарує книгу одному з монастирів своєї столиці. Незабаром заново переписана книга, уже з доданим чеським варіантом, знову опиняється у Франції, у місті Реймсі (звідси назва - Реймське), а в 1793 році знову зникає з архівів. Після закінчення революції її віднаходять, і вона вже назавжди прописується в Реймській бібліотеці. Один з аргументів, який переконливо засвідчує українське походження цієї унікальної книги, - кольори ініціалів, заголовних літер і різноманітних заставок, якими завжди славилися київські рукописні шедеври. І, безумовно, мають рацію ті дослідники, які вважають, що саме в ці художні деталі творці вкладали своєрідний національний код свого народу, особливості його світосприйняття й мислення. У художньому Оформленні Реимського євангелія переважають сині, жовті і малинові кольори - барви, які були на прапорах Київської держави, а відтак і козацької України.

Хто тільки не «присвоював» собі це Євангеліє: і чехи, і словаки, і греки, і росіяни. Та й серед самих українців, як зазвичай і в інших принципових питаннях вітчизняної історії, теж досі немає єдиної думки щодо історії цієї літературної пам'ятки.

Переказ

Реймське євангеліє є маловідомим книжковим раритетом, створеним в Україні в першій половині ХІ століття і тоді ж назавжди вивезеним за її межі. Проте ми маємо не стільки шкодувати за ним, скільки пишатися, адже ця книга стала, як це не дивно звучить,

однією з найцінніших духовних реліквій французького народу. Ця книга за кордоном більше відома в контексті історії Франції, але вона має безпосереднє відношення і до історії України, адже пов’язана з іменами Ярослава Мудрого і його доньки Анни.

За радянських часів на екранах кінотеатрів відбувся показ фільму «Анна Ярославна — королева Франції», в якому увагу багатьох глядачів привернув один епізод: після урочистого прийому в Софії Київській високого посольства з Франції Ярослав Мудрий

дає останні розпорядження щодо посагу своїй наймолодшій доньці Анні, яка має виїжджати до цієї країни як майбутня дружина французького наслідника престолу. Найдорожчим подарунком Анні Ярослав Мудрий визначив Євангеліє, нещодавно написане для великокняжої бібліотеки давньоукраїнською мовою і оздоблене позолотою. Цей епізод з фільму є достовірним історичним фактом, який згодом цікаво й неоднозначно інтерпретували зарубіжні історики.

Анна Ярославна привезла батьків дарунок до невідомої їй Франції 1050 року. Як засвідчують дослідники, це Євангеліє було написане в Києві спеціально для Анни, на що вказує її ім’я, зазначене в самому рукописі. І кирилиця, якою було написано книгу, нагадувала доньці Ярослава Мудрого про її далеку Батьківщину. Ставши незабаром королевою Франції, вона й присягалася саме на цій книзі. Можливо, це з її легкої руки, в момент коронації покладеної на сторінки батькової книги, стало традицією французьких королів присягати на вірність своєму народові на привезеному з Києва Євангелії.

Після смерті Анни Євангеліє якийсь час зберігалося в королівських палатах. Але сталося так, що майбутній король Чехії Карл ІV вивіз цю реліквію до Праги, щоб прислужилася вона чеському народові, і подарував одному з празьких монастирів.

Незабаром книгу переписали, додавши чеський варіант, і вона знову опинилася у Франції, у місті Реймсі (звідси вона дістала іншу назву — Реймське Євангеліє), та 1793 року знову зникла. Знайшли її лише після завершення революції. Відтоді реліквія вже назавжди оселилася в Реймській бібліотеці.

Переконливим аргументом, що засвідчує українське походження цієї унікальної книги, є кольори ініціалів, заголовних літер і різноманітних заставок, якими завжди славилися київські рукописи. Напевне, не помиляються ті дослідники, які вважають, що саме в ці художні деталі майстри вкладали особливості світосприйняття й мислення свого народу, його своєрідний національний код. Кольори, використані в оформленні Реймського євангелія,— сині, жовті і малинові — були на прапорах Київської держави, а згодом і козацької України.

Багато народів «привласнювали» собі це Євангеліє: і чехи, і словаки, і греки, і росіяни. Навіть серед самих українців, як і в інших принципових питаннях вітчизняної історії, теж досі немає одностайної думки щодо історії цієї літературної пам’ятки.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: Реймське євангеліє Переказ, текст переказу
Переглядів: 13411 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.8/16
Всього коментарів: 0
avatar