Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Різдвяне диво
24.11.2014, 22:52
загрузка...

Ось воно, величне таїнство Різдвяних свят. Радість панує скрізь, навіть у нас самих. Вона – повновладна володарка над нами. Радуйтеся всі, хто в неї вірує.

Настає вечерня година. Господар-січень огорнув снігом кожну хатину, ще й морозу наслав, щоб чути було скрипіння снігу під чобітьми колядників. Благословенна тиша аж дзвенить. Під місяцем біло-біло іскриться сніг. Здається, що світиться сам. Неподалік темніє сад. Над ним різдвяна зоря віщує диво з див – народження Сина Божого. Одне за одним розплющують оченята й інші світила. Деякі гаснуть. Може, чиясь душа до неба злетіла й затулила котрусь собою. Кажуть, що зорі – це відображення пам’яті про нас. Зникає пам’ять – зникає зоря.

У хаті святково й велично. Бо в ній твориться диво. Душі живих для любові розкриваються, любов’ю збагачуються, любов’ю діляться. Спадають окови колишніх образ, і кожен стає добродієм, докоряє собі за помилки, змарнований час чи необачне слово. Кудись поділися гнів, неприязнь та обмови. Душі – як той сніг – легкі та чисті, але ж і теплі, як дотик Ісусової долоні. Вони й самі наче заново народжуються.

Звучать молитви, величання святкових атрибутів та добрих господарів. Без колядників, звісно, не обходиться і без частувань також. Адже «нова радість стала», «небо і земля нині торжествують», «Бог передвічний народився»! Радіє Йому світ. І навіть ті, хто вже не з нами, за ким сумуємо, кого нам завжди бракуватиме. Незайманою залишається чиясь страва на столі. Байдуже. Про них пам’ятають – і це головне.

Світиться сніг від гори чарівної. Мабуть, і йому радісно. Мабуть, і він ось-ось заколядує.     

 

План тексту

  1. Радість сьогодні скрізь.
  2. Господар-січень надворі.
  3. Зоряне небо.
  4. А що ж у хаті?
  5. Духовне очищення.
  6. Усіх єднає коляда.
  7. Світиться сніг…
Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 1961 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
avatar