Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Сонце
14.05.2014, 06:22
загрузка...

Для українця сонце завжди було святим і праведним, тому що зігрівало землю, в яку сівач кидав зерно. Сонце шанували, бо до нього тягнувся зелений паросток, тому що під його промінням він перетворювався на хлібний колос. 


Сонце прокидалося рано-рано, починало свій невпинний рух над степами і горами, ополудні воно трохи відпочивало, потім знову котилося небесною дорогою, яка приводила його в затишне надвечір’я. Наступного дня все повторювалося. Так було завжди. 


Сонце шанували і літні люди, і діти. Гріхом було показувати на нього пальцем, бо око виколеш. Не можна було кидати каміння, бо Бог хліба не дасть. Не можна було ставати до сонця спиною. Якщо збиралися молитися і не було ні образа, ні хреста, то із святими словами зверталися до сонця. 


За кольором сонця люди визначали погоду. Дощова вітряна днина чекала селянина, якщо сонце заходило за хмару або навколо цього з’являлося бліде колесо з червоними плямами. Якщо сонце сходило в тумані, мало бути тихо й душно. 
Споконвіку сонце уособлювало для українця сили добра. 


За В. Супруненком 

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 682 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 0
avatar