Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Світлий день Великдень
05.11.2020, 01:36
загрузка...

Переказ із творчим завданням

Христос Воскрес –

Воскресне Україна!

Свято Воскресіння Христового – одне з найважливіших. Воно знаменувало початок нового життя, оновлення природи й людини. Після суворого семитижневого посту, після холодних випробувань зими наставало нарешті полегшення. Природа ніжилась у теплих променях сонця, а душа людини сповнювалася новими сподіваннями.

Звичайно, таке свято слід було зустрічати в чистій оселі. Це додавало неабиякого клопоту господарям, які протягом останніх трьох днів Великого Посту мали завершити чимало справ: помазати й побілити хату, полатати й випрати білизну, посіяти насіння, помити домашнє приладдя.

У середу ввечері вчиняли тісто. Починався священний обряд випікання пасок. На святковому столі обов’язково мали бути три жовті. Їх пекли першими, у Чистий четвер. Вони були уособленням небесних сил, білі готували Страсної п’ятниці, щоб задовольнити померлих і духів, та чорні випікали у Великодню суботу, вони мали вигляд паляниць і призначалися родючій годувальниці – землі. Перш ніж садовити паски в піч, господиня просила всіх вийти з оселі й промовляла до пасок молитву.

Цікавим був обряд фарбування яєць, які готували в суботу. Їх занурювали у червону чи темно-руду фарбу, що символізувала кров Христа. Викинути шкарлупу з крашанки вважалося неабияким гріхом. Її слід було закопати або пустити пливти по річці.

А Чистий четвер – це день весняного очищення. Ще вдосвіта, до сходу сонця, слід було викупатися, щоб бути здоровим протягом року. Очистивши себе, слід було очистити землю.

Повертаючись із церкви, люди намагалися донести додому «страсну» свічку, щоб вона не погасла.

Страсна п’ятниця – найурочистіший день перед Великоднем. За легендою, саме в цей час Христос страждав на Голгофіза людські гріхи. Віддаючи цьому шану, люди ходили в жалобі, намагалися не сваритися й голосно не розмовляли. У церкві цього дня мовчали дзвони.

Велика субота була наповнена радощами й передчуттям свята. Готувалися великодні страви. Незважаючи на турботливий день, уночі ніхто не спав, адже всеношна, тому спочивати лягали вранці, після відправи.

Недільного ранку, після повернення із всеношної, починався обряд говіння. Першим дозволялося скуштувати свяченої паски домашнім тваринам. Снідати слід було при відкритих вікнах, щоб впустити в оселю перший промінь сонця, що неодмінно принесе наступного року щастя, здоров’я родині.

У великодній понеділок ходять один до одного, христосуються, обмінюються писанками. Цей день називається Волочильним або Поливальним – найвеселіший день свят.

Діти зранку ходили до сусідів, родичів, несучи в дар посвячену їжу, а ті частували гостей. Далі надходила черга дівчат. Їх вшановували іншим подарунком – відром холодної води. Цю роль брав на себе закоханий у дівчину хлопець. Однак ніхто не ображався, бо вода наділена неабиякими очисними властивостями.

(388 слів) За О.Воропаєм

Словникова робота:

1) Підібрати синоніми до слів: оселя(житло, домівка, дім, господа); їжа(пожива, їство, харч, наїдки); неабиякий (значний, чималий, помітний, великий).

Творче завдання:

Доповніть текст своїми міркуваннями про вплив народних звичаїв та традицій на формування духовної культури нації.

Орієнтовний складний план

1. Найважливіше свято християн.

2. Страсний тиждень:

а) передсвяткові клопоти;

б) випікання пасок;

г) Великодні крашанки;

д) Чистий четвер;

е) Страсна п’ятниця;

є) Велика субота – всеношна;

ж) Великдень – говіння;

з) Великодні повір’я.

3. Волочильний понеділок.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: великдень
Переглядів: 386 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar