Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Відкриття обручки
30.08.2020, 21:48
загрузка...

текст

Обручка – символ, який підтверджує подружній статус. Купуючи обручки на весілля, наречені часто не замислюють­ся над походженням і значенням цієї традиції. Насправді в обручки багата історія з гарними легендами й безліччю від­криттів як наукових, так і життєвих.

Чи давно з’явилися обручки, точно не встановлено, та їх виникнення пов’язують з Давнім Єгиптом. Тоді вони викону­вали роль печатки, за допомогою якої фараони передавали свою владу та волю через державних представників. Згодом золоті обручки почали носити як прикрасу багаті єгиптянки, а срібні, бронзові, зі скла або глини – менш заможні.

Першу обручку, згідно з давньогрецькою міфологією, но­сив за наказом Зевса Прометей як спогад про ті дні, коли був прикутий до скелі.

Обряд заручення вперше з’явився в римлян: наречений да­рував батькам нареченої просту металеву обручку як символ зобов’язань і здатності утримувати наречену. Традиція ж одя­гати обручку під час заручин на палець нареченої тісно пов’язана зі звичаєм купувати жінку. Обручка була немов ко­мерційним зобов’язанням, яке підтверджувало, що угоду буде виконано. Крім того, давала знати іншим чоловікам, що ця жінка вже «не продається».

У євреїв обручка з’явилася на зміну звичаю вручати наре­ченій монетку як зобов’язання, що майбутній чоловік бере на себе фінансове утримання дружини.

Обручки із золота вперше з’явилися в єгиптян, які носили їх на безіменному пальці лівої руки, оскільки вірили, що саме від цього пальця прямо до серця веде «артерія любові».

Особливою силою наділяли обручки й давні римляни. Вони дарували своїм дружинам обручки, стилізовані під ключ, на знак того, що жінка береться розділяти з чоловіком усі обов’язки й допускається в управління домом як рівноправ­ний партнер.

Церемонія заручення споконвічно була важливіша за саме весілля – просте завершення вдалих заручин. Тільки набага­то пізніше, за часів християнства, обручка стала частиною ве­сільного обряду.

У IX столітті Папа Римський Микола дозволив християнам використовувати обручки. Відтоді обручка стала означати не лише матеріальну угоду, а й служити символом вірності, на­дійності та любові.

Цікаво, що в XV столітті відповідно до церковного статуту при одруженні нареченому на знак його сили одягали залізну обручку, а нареченій на знак ніжності та цнотливості – золо­ту. Ще пізніше наречений отримував золоту обручку, а наре­чена – срібну.

За традицією покупка обручок входить в обов’язок нарече­ного. Обручками вони стають лише після моменту заручення (чи то реєстрація шлюбу в рагсі або вінчання), тому жодних суворих розпоряджень, якою має бути обручка сьогодні, немає.

Давні перекази свідчать, що обручки після весілля слід но­сити, не знімаючи. Люди вірили, що «якщо охолоне обручка, охолоне й кохання».

Протягом багатьох століть обручці приписувалося майже містичне значення. Існує безліч пов’язаних із цим прикмет. Наприклад, уважається, що батьки можуть передавати свої обручки лише в тому випадку, якщо досвід їхнього сімейного життя позитивний. Обручки з позитивним шлюбним досві­дом варто берегти й передавати тій дитині, яка на це заслуго­вує.

Це справді лише символ, хоча й дуже багатозначний. Він має уособлювати міцні сімейні стосунки, гармонію, порозу­міння, любов і надійність.

 

(455 слів)
За А. Котляр

переказ

Символом подружнього статусу є обручка. Та навряд чи наречені, купуючи їх, замислюються над походженням і значенням цієї традиції. Насправді ж у цього шлюбного символу багата історія, оповита легендами й безліччю життєвих і навіть наукових відкриттів.

Ніхто не може точно сказати, як давно з’явилися обручки, та їх виникнення пов’язують з Давнім Єгиптом. Тоді їм відводилася роль печатки, яка засвідчувала владу та волю фараона, передану через державних представників. Згодом вони стали прикрасою єгиптянок, причому золоті вироби носили багаті жінки, а срібні, бронзові, скляні або глиняні — менш заможні.

За давньогрецькою міфологією, першу обручку за наказом Зевса носив Прометей як спогад про дні, коли був прикутий до скелі.

Від римлян походить обряд заручин: проста металева обручка, яку наречений дарував батькам обраниці, була символом зобов’язань і здатності утримувати наречену. А традицію надягати обручку під час заручин на палець нареченої пов’язують зі звичаєм купувати жінку. Обручка була комерційним зобов’язанням, підтвердженням того, що угоду буде виконано. Крім того, це був знак для інших чоловіків, що цю жінку вже продано.

Євреї обручкою замінили монетку, яку вручали нареченій на знак зобов’язання майбутнього чоловіка фінансово утримувати дружину.

Золоті обручки вперше з’явилися в єгиптян, які носили їх на безіменному пальці лівої руки. Це було пов’язано з вірою в «артерію любові», яка саме від цього пальця веде просто до серця.

Римляни надавали обручкам особливого значення. Вони дарували своїм дружинам обручки, стилізовані під ключ, на знак того, що жінка допускається в управління домом на рівних правах і розділятиме з чоловіком усі обов’язки.

Споконвічно церемонія заручин була важливішою за весілля, котре розцінювалося лише як їх вдале завершення. Тільки за часів християнства обручка стала частиною саме весільного обряду.

У IX столітті Папа Римський дозволив християнам використовувати обручки. Відтоді обручка стала не лише ознакою матеріальної угоди, а й символом вірності й любові.

У XV столітті церковним статутом приписувалося при одруженні нареченому одягати залізну обручку (знак сили), а нареченій — золоту (знак ніжності й цнотливості). Пізніше наречений одержував золоту обручку, а наречена — срібну.

Нині купувати обручки — обов’язок нареченого. Проте обручками прикраси стають лише після моменту заручення (реєстрації шлюбу в рагсі або вінчання). Немає й жодних суворих указівок, якою має бути обручка.

Згідно з давніми переказами, обручки після весілля слід носити не знімаючи, адже існувало повір’я: якщо охолоне обручка, охолоне й кохання. Протягом багатьох століть обручці приписувалося майже містичне значення, про що свідчить безліч пов’язаних із цим прикмет. Наприклад, вважається, що батьки можуть передавати свої обручки лише в тому разі, якщо їхній шлюб щасливий. Обручки з позитивною шлюбною енергетикою треба берегти й передавати тій дитині, яка на це заслуговує.

Обручка — це лише символ, хоча й багатозначний. Тож він має уособлювати міцні, гармонійні сімейні стосунки, любов і порозуміння.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 372 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar