Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Володимир Івасюк
10.09.2020, 00:01
загрузка...

Якщо говорити про життя і творчість Володимира Івасюка, неможливо позбутися відчуття трагічності: ще надто близько ми стоїмо від часу його народження й загибелі. Саме з його імені починається відлік сучасної української естрадної пісні. Володимир мав світлоносну вдачу. Сонячність його натури підкреслювали батьки, рідні, друзі, усі, хто спілкувався з ним.

Попри коротке й трагічно обірване життя, Володимир Івасюк чимало зробив для української культури. «Червону руту» та інші його пісні знали й наспівували на всіх континентах. В історії української естради він залишається своєрідним мірилом, до якого належить прагнути сьогоднішнім українським естрадним виконавцям.

Те, що Володимир Івасюк обирає музику основною сферою своєї діяльності, не є випадковістю. Наприкінці шістдесятих років стало очевидним, що серед різних видів мистецької діяльності музика стає провідною. Завдяки йому українська естрада набуває пошукової енергетичності, розвиненості, загалом своєрідної знаковості. Тому доречно говорити про митця, як про феномен в українській культурі двадцятого століття, своєрідну символічність йогопостаті. Небачений успіх і визнання публіки, перемоги на міжнародних і всеукраїнських конкурсах творили славу саме українській пісні, оскільки композитору щоразу вдавалося зберігати український мелос. У цьому переконує, окрім результатів фахових музикознавчих досліджень, також споріднена з Володимиром Івасюком творчість Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Софії Ротару, Павла Дворського.

 

Протистояння між Івасюком й офіційними метрами в галузі музики зафіксоване в документах, спогадах тих, хто спілкувався з митцем. Молодому композиторові неодноразово довелося долати опір і нерозуміння його музичної концепції, а то й просто чорну заздрість.

 

Не займаючись політикою, Володимир своєю творчістю поруч із дисидентським рухом закладав підвалини сучасного українського відродження. Національно забарвлена популярна музика в умовах радянського тоталітарного режиму набувала статусу опозиційного явища. Його творчість, маючи загальний успіх, на 89деякий час урівноважувала настрої національно свідомої частини українського суспільства, уселяла надію на кращі часи й можливі перспективи.

 

Підґрунтям його пісенної творчості є вікова народна поетична та музична творчість, яку він сам збирав по буковинських селах. Молодий автор був також ознайомлений із фольклористичними збірками М. Максимовича, М. Драгоманова, І. Франка, В. Гнатюка, які своєю працею заклали основи для створення українського фольклору.

 

Володимира Івасюка хвилювала актуальна проблема українського солідаризму, культурної інтеграційності. Поет Василь Марсюк, автор тексту «Балади про дві скрипки», згадував про спільну з Володимиром працю над піснею:

"— Мабуть, буде в супроводі ансамблю скрипалів? — запитав я у Володимира.

Володя відповів:

— Е, ні, гратимуть цимбали… Я хочу в цій пісні сполучити два мелоси — східноукраїнський і західноукраїнський. Мелодія для голосу буде східноукраїнська, а супровід — гуцульський, на цимбалах. Ось побачите, як вийде!

Задум був блискуче втілений".

Окрім популярних пісень, Володимир Івасюк є автором двох сюїт, інструментальних п’єс, часткове виконання яких, зокрема, у березні 1999 року в Чернівцях, засвідчило глибину його музичної творчості класичного спрямування. Він розробив також лібрето для оперного твору. Його багатогранна й високовартісна спадщина й нині єднає українців у світі.


437 слів

За З. Зайцевою

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: володимир івасюк
Переглядів: 685 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
avatar