Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Всесвітнє визнання української пісні
12.05.2014, 14:22
загрузка...

Українська музика, українська пісня здобули всесвітнє ви­знання. Фахівці стверджують, що українці створили нечувану кількість пісень: лише зареєстрованих налічується близь­ко двохсот п’ятдесяти тисяч. Таким багатством не може похвалитися жодна інша нація в світі.

Україна завжди відзначалася високою музичною культурою. У ній існували співочі братства, спеціальні співочі школи. Блискучу сторінку в історію вітчизняної культури вписали кобзарі; а Леся Українка називала кобзарську думу «оригі­нальним витвором народного генія», який «не має собі пара­лелі ніде на всім світі».

Світове значення має творчість великих українських ком­позиторів XVIII століття Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Артема Веделя.

Величезний вплив на творчу й загальну музичну культуру тогочасної Росії справив Дмитро Бортнянський, який є авто­ром понад ста творів церковної і світської музики. Його хоро­ві концерти стали вершиною великого і своєрідного пласту музичної творчості XVIII століття, унікальної в Європі, – хорового концерту а капела. Бортнянський був одним із най­більших майстрів цього жанру.

Ім’я композитора Максима Березовського, який народився в містечку Глухові Сумської області, золотими літерами викарбувано поруч з ім’ям Моцарта на мармуровій плиті в ряді почесних членів Болонської академії. За свідченнями фран­цузького композитора Гектора Берліоза, «усі твори Березов­ського викликали в слухачів велике захоплення».

Всесвітню славу своєю творчістю здобули українські ком­позитори Микола Лисенко, Микола Леонтович, Кирило Стеценко, знамениті українські співаки Соломія Крушельницька, Марко Полторацький, Олександр Мишуга, Модест Менцінський, видатний диригент, композитор і музикознавець Олек­сандр Кошиць та багато інших.

Пісня «їхав козак за Дунай», створена Семеном Климовським у кінці XVIII століття, уже на початку XIX століття стала відомою усій Європі. 1815 року в Філадельфії вийшли друком ноти й англійський переклад цієї пісні, а згодом її співали французькою і польською, чеською і болгарською, угорською т і шотландською мовами. До мелодії пісні Климовського двічі звертався Бетховен, створивши знамениті «варіації» на її тему.

Українська музика й пісня продовжують зачаровувати світ. У Голландії велику популярність здобув «Візантійський хор», і у складі якого, крім диригента, серед артистів немає жодного українця, а репертуар хору складають твори української ду­ховної і народної музики.

Українська народна пісня «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича – одна з найулюбленіших і найбільш популярних різдвяних мелодій у США. Вона звучить у грандіозному різд­вяному шоу, яке проводиться щорічно в Нью-Йорку і виконується півтора місяці двічі на день.Подивитися на це свято приїздить багато людей з різних регіонів Америки та інших її країн.

Український композитор, диригент Олександр Кошиць, який у першій половині XX століття керував усесвітньо відо­мим хоровим колективом, після концертних подорожей у Західну Європу і Америку відзначав, що українська пісня завжди викликала захоплення, здивування і якесь релігійне схиляння з боку найвибагливіших і найсуворіших критиків усього світу.

Феноменальне пісенне багатство українців яскраво засвідчує їхню високу внутрішню культуру, шляхетність, велич ду­ховної краси й сили. Недаремно ж німецький поет і драматург Йоганн Фрідріх Шиллер колись сказав: «Де співають, І там охоче лишайся жити — лихі люди не мають пісень».

 

(443 слова)
За І. Новиченко

переказ

Українська музична й пісенна спадщина здобули всесвітнє визнання. Фахівці стверджують, що українцями створено нечувану кількість пісень. Лише записаних налічується близько двохсот п’ятдесяти тисяч. Таким багатством не може похвалитися жодна інша нація світу.

Україна завжди славилася високою музичною культурою. У ній були співочі братства, спеціальні співочі школи. Вагому сторінку в історію вітчизняної музично‑пісенної культури вписали кобзарі. Леся Українка називала кобзарську думу «оригінальним витвором народного генія», якому немає подібного на всім світі.

Творчість великих українських композиторів XVIII століття Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Артема Веделя має світове значення.

Дмитро Бортнянський справив величезний вплив на музичну культуру тогочасної Росії. Він є автором понад ста творів духовної і світської музики. Створені ним хорові концерти можна вважати перлиною своєрідного пласту музичної творчості XVIII століття —унікального хорового концерту а капела. Бортнянський був одним із провідних майстрів цього жанру.

Композитор Максим Березовський був родом із Глухова Сумської області. Його ім’я поруч з ім’ям Моцарта викарбовано золотими літерами на мармуровій плиті з‑поміж почесних членів Болонської академії. Французький композитор Гектор Берліоз зазначає, що

всі твори Березовського викликали щире захоплення.Усьому світові відомі українські композитори Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Микола Леонтович, українські співаки Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Марко Полторацький, Модест Менцінський, український диригент, композитор і музикознавець Олександр Кошиць та багато інших.

Пісня «Їхав козак за Дунай», створена Семеном Климовським наприкінці XVIII століття, уже на початку XIX століття поширилася всією Європою. 1815 року у далекій Філадельфії побачили світ ноти й англійський переклад цієї пісні, а згодом її співали і французькою, і польською, і чеською, і болгарською, і навіть шотландською мовами. Знамениті «варіації» на її тему створив Бетховен.

Українська музика й пісня і досі зачаровують світ. У Голландії дуже популярний «Візантійський хор», у складі якого, крім диригента, немає жодного українця, проте репертуар хору складають твори української духовної та народної музики. Українська народна пісня «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича — одна з найулюбленіших і найпопулярніших різдвяних мелодій в Америці — звучить у знаменитому різдвяному шоу, яке щорічно проводиться в Нью‑Йорку. Ця пісня лунає півтора місяці двічі на день, а подивитися на це свято приїздить багато людей з різних куточків Америки та інших країн.

Український композитор, диригент Олександр Кошиць на початку XX століття керував усесвітньо відомим хоровим колективом. Після концертних подорожей Америкою і Західною Європою він зазначав, що українську пісню прості слухачі і навіть найвибагливіші та найсуворіші критики усього світу сприймали зі здивуванням, захопленням і якимсь релігійним піднесенням.

Пісенне багатство українців є феноменальним. Воно засвідчує високу культуру, шляхетність, і духовної красу нашого народу. Спадає на думку порада німецького поета Фрідріха Шиллера лишатися жити там, де співають, бо лихі люди не мають пісень.

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав: | Теги: Леонтович, УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ, Щедрик, Визнання
Переглядів: 2031 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 3.0/3
Всього коментарів: 0
avatar