Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Замок Любарта в Луцьку
03.12.2019, 04:35
загрузка...

Замок Любарта, або Верхній замок у Луцьку – один із найбільших і найстаровинніших в Україні. Відгомін про нього давно і міцно пов’язаний з ім’ям Дмитра-Любарта, сина великого князя литовського Гедиміна, що став у 1340 році на чолі Галицько-Волинського князівства. Чверть століття Любарт воював із поляками й угорцями, доводячи свою доблесть і право бути господарем на успадкованій землі. “Любарт, - пише М. Грушевський, - вів війну майже виключно силами волинських земель, тобто місцевого українського населення, яке енергійно давало відсіч польським окупантам. Із огляду на це боротьба мала глибоко народне значення». Проте в час короткої, але жорстокої і кровопролитної Луцької війни 1431 року страж Волині витримав понад місячну облогу й руйнівні штурми поляків та відстояв незалежність краю.

Невелика оборонна споруда існувала в Луцьку ще в до монгольські часи. Будівництво кам’яного замку почалося в 1340 році з ініціативи князя Любарта, для якого місто було одним із головних опорних пунктів у боротьбі з численними супротивниками. Закінчувалося будівництво вже за часів Любартових наступників у XVI столітті.

Власне замок без додаткових оборонних споруд дійшов до наших днів практично цілком. У плані він має вигляд трикутника розмірами 120х80х70 м. По кутах цього трикутника височать три квадратні башти: тридцятиметрова надбрамна Любартівська з в’їзною брамою, Стирова або Свидригайлівська (28 м) та Владича, 16-ти метрів заввишки.

Оборонні мури, що сполучали башти, були триярусними і завершувалися зубцями-мерлонами з вузькими щілиноподібними бійницями для стрільби з луків. Із появою вогнепальної зброї оборонні споруди зазнали модернізації: проміжки між зубцями було закладено, а мури надбудовано.

Стирова башта розташована над річкою Стир, звідси й назва. Її ще називають Свидригайловою, бо будівництво її завершувалося за часів князя Свидригайла. Башта має чотири яруси й містить готичний портал. Вона служила замковою канцелярією та архівом, тож саме завдяки їй збережено величезну кількість важливих документів. Підвальний поверх вежі служив в’язницею для засуджених до страти. У ній провів останні дні життя поет і громадський діяч XVII ст. Данило Братковський.

Назва Владичої башти з’явилася у зв’язку із близьким розташуванням до єпископського двору.

Однією з найдавніших споруд замку є в’їзна або надбрамна п’ятиярусна башта. У давнину її відділяв від міста глибокий рів та дерев’яний звідний міст.

У XV ст.. на баштах спорудили високі атики, прикрашені аркадами, зубцями-мерлонами та квадратними нішами.

Посередині замкового двору від давньоруських часів існувала оборонна церква Івана Богослова. В ній поховані луцькі князі та єпископи, серед них і будівничий замку Дмитро-Любарт. Ниті тут планується створення музею.

Луцький замок – унікальна пам’ятка оборонної архітектури Волині XIII-XVI століть і перебуває під охороною історико-культурного заповідника.

Не зайвим було б згадати, як свого часу замок увійшов у життя славетної Лесі Українки. З 1879 по 1882 роки сім’я Косачів проживала в Луцьку над самим Стиром, близько пам’ятної споруди. Наслухавшись героїчних легенд про його захисників, місцеві дітлахи, серед яких були й Леся з братом Михасем, перетворювали у своїх ігрищах почуті історії в дійсність. Під височезними стінами зубчатих веж гуртувалася ватага, щоб раду радити, як на ворога стати. Цілими днями гриміли баталії, лава за лавою йшли на штурм фортеці. Під ударами тяжких мечів падали в панцир закуті рицарі, горіли стіни, тікали королі і їхнє військо. Народ тріумфував: воля, братерство!

На все життя залишились у пам’яті ці дитячі імпровізації. Вони докладали до купи і свої зерна, що ними життя засівало чутливу душу і що згодом проросли поетичним словом великої дочки України.

За А. Нізовським та А. Костенком

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 15 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar