Головна » Файли » ПЕРЕКАЗИ

Золоті ворота
03.12.2019, 04:30
загрузка...

Текст 1. Золоті ворота

Якщо є на світі місто, значить є й місце в’їзду та виїзду з нього. Якщо у наш час для цього служить лиш дороговказ, то в ХІ столітті все було набагато серйозніше. Згадаймо хоча б Київ, «матір міст руських». Тут тобі і печеніги, і половці, і татари з монголами. Кожен намагався ввігнатися зі степу й ухопити, що погано лежить. Та й свої брати-слов’яни часом бували не від того, щоб підлататися за рахунок сусіда. Отож стіни потрібні були високі, рови глибокі, а ворота міцні. Проте, дяка Богові, не лише вороги приходили до Києва. Добру людину як не зустріти, як велить звичай? Вертаючись із походу, кияни раді були ввійти в рідне місто через ворота, краса яких потішала б око і душу. Такі ворота, як славні Золоті.

За часів Ярослава Мудрого міста міцнішали, набували більшої обороноздатності. Тоді Київ мав троє воріт: Східні, Західні та Золоті, що відкривали парадний в’їзд у місто з півдня.

На думку вчених, Золоті ворота складалися із двох ярусів. Нижній – дві могутні стіни, перекриті арками на висоті 12 метрів. Ширина проїжджої частини воріт становила 7,5 метра. На висоті 5 метрів на дерев’яних підпорах розташовувалися бойові майданчики, звідки київські дружинники обстрілювали нападників. А робити це доводилося часто, бо саме біля цих воріт, як свідчать літописи, велися найжорстокіші бойовища. Дубові стулки воріт, якими перекривався в’їзд, були оббиті металом. Для надійності браму захищали підйомними ґратами. У верхньому ярусі воріт була зведена надбрамна одно банна білокамінна церква Благовіщення Пресвятої Богородиці. Цей дивний витвір давньоруських зодчих викликав захват сучасників і навіював жах на ворогів своєю неприступністю.

Чому ж київські ворота були названі Золотими? З цього приводу існує декілька думок. Одні вважали, що частина воріт і справді була золотою, інші – що ворота дістали назву за схожістю до константинопольських Золотих воріт, які теж служили головним в’їздом у місто. До речі, київські ворота ще називали Небесними, бо сонце щоранку, випливаючи з-за горизонту, проходило крізь них, піднімалося в небо і посилало тепло й надію мешканцям столиці.

За свідченням літописів, ворота були збудовані 1037 року (за іншими джерелами – 1164 року). Відтоді довгий час вони були гідною окрасою міста. Не підвела своїх творців споруда і у важкі часи татарської облоги 1238 року. Завойовники вирішили, що міські ворота занадто неприступні, і почали ламати міську браму в іншому місці.

Що відбувалося з пам’яткою впродовж наступних століть, на жаль, невідомо, але споруда, як не прикро, зазнала непоправної руйнації. Це доводять записи та малюнки мандрівників ХVI-XVII століть. Однак ворота й далі охороняли головний в’їзд у місто. Відомо, що тут у 1648 році кияни радо зустрічали Богдана Хмельницького після перемоги у битві під Жовтими Водами. Та про саму пам’ятку давньоруської культури майже забули, хоча й піддавали періодично частковим реставраціям.

Лише у 1982 році було завершено проведення повної відбудови пам’ятки. У середині валу створено музей та сходи, що ведуть на гребінь, звідки видно чудову панораму сучасного Києва.

446 слів

Із часопису

 

Текст 2. Якими були Золоті Ворота

Чимало історичних пам’яток на землі українській. Вони мовчать, але їх чують, вони напівзапали в землю, але їх видно і крізь товщу віків. Такими є Золоті ворота Києва. Через них можна розгледіти минуле й майбутнє міста Кия.

Золоті ворота були зведені Ярославом Мудрим. Яким був первісний вигляд Золотих воріт? Вони становили собою архітектурну тріаду: власне ворота, фортечну вежу, храм. Три споруди різного призначення доречно й гармонійно злились у єдине ціле.

Брама замикала пояс оборонних укріплень міста. Довжина цього поясу сягала трьох з половиною кілометрів.

Вежа була прямокутна, з високою аркою, яку вгорі прикрашала декоративна кладка. З боку поля фортечна вежа мала три яруси вікон-бійниць.

Однокупольний храм Благовіщення здіймався над склепінням воріт. Він був розписаний вишуканими фресками.

Перед воротами був глибокий рів, через який перекидали підйомний міст.

Київ завжди гостинно відчиняв двері перед бажаними гостями: посольствами далеких і близьких країн, купецькими караванами. Але ворогів Золота брама завжди жахала. Літописи свідчать, що ніхто з напасників не зміг прорватися до Києва через Золоті ворота. Не змогли цього зробити й лави Батия – вони ввірвалися до міста з боку Лядських воріт. Прорвавши укріплення, кочівники знищили місто.

«Усе на  світі  боїться  часу,  але  час  боїться пірамід», - говорили давні єгиптяни. Безперечно, Золота брама – не колоси-усипальниці серед  пісків пустелі. Проте справа не в розмірі. Будь-яке визначне творіння людських рук непідвладне часові. Не запали в Лету й Золоті ворота. 1832 р. їх відкопали. Брама – ровесниця всесвітньовідомої Київської Софії – вдруге побачила світ.

У 1982 році археологи та архітектори відбували церкву над Золотими воротами. Під новобудовою-макетом зображено руїни давніх Золотих воріт, зведених  великим київським князем Ярославом   Мудрим.

(З історичного календаря.) (230 сл.)

Категорія: ПЕРЕКАЗИ | Додав:
Переглядів: 16 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar