Головна » Файли » Твір

ЯК БИ МЕНІ ХОТІЛОСЯ ПРОВЕСТИ КАНІКУЛИ
09.11.2019, 22:09
загрузка...

Вже  через  пару  тижнів  почнуться  канікули.  Я  так  чекав  на  них  протягом усього року! Я старався вчитися, щоб отримати гарні оцінки.

І  моя  тяжка  праця  принесла  свої  плоди:  я  не  отримав  жодної  «шістки». Мої батьки пообіцяли мені за гарні успіхи дозволити по-їхати  в  дитячий  табір  на  море.  Мій  найкращий  друг  був  там  вже  тричі,  і  йому  дуже  сподобалось.  Цей  табір  знаходиться  в  Криму,  майже  на  самому  березі  моря  у  невеличкому  селищі.  Друг  розповідав, що там веселі вожаті, що вони влаштовують цікаві конкурси та змагання між дітьми, купаються в морі щодня, відзначають День Нептуна та День іменинника. До того ж я б хотів знайти собі нових друзів, подивитись на Крим, бо я там жодного разу не був. Це моя найбільша мрія. і я думаю, що вона здійсниться.

Моя бабуся живе в селі недалеко від міста. Кожні канікули я їжджу до неї в гості. Я приїжджаю на початку червня, а додому їду вже у серпні, — майже ціле літо ми з нею разом. Я допомагаю бабусі по господарству: ношу воду з криниці, працюю на городі. А ще в селі у мене ціла купа друзів! Я живу усе літо в бабусі ще змалечку, тому вже давно встиг перезнайомитись з усіма хлопцями та дівчатками, бо село в нас невеличке і кожен один одного знає. Деякі з дітей, як і я, приїздять з міста, а деякі живуть в селищі. разом ми проводимо дуже багато часу: ходимо на річку купатись — я вмію плавати, і тому бабуся майже не хвилюється за мене. якось ми вирішили провести змагання з плавання між хлопцями, які вміють плавати, так я там переміг! але і без змагань на річці дуже весело: ми пірнаємо у воду з «тарзанки», бризкаємо дівчат водою. Наприкінці червня та на початку липня ходимо до лісу та збираємо там суниці. Вони малесенькі, але такі смачні! Ми нахиляємось низенько над землею, щоб не пропустити жодної ягідки. У нас навіть є свої «фірмові» місця, де суниць там найбільше.
Якщо у моїх батьків буде відпустка влітку, то ми всією родиною поїдемо  у  Закарпаття.  Ми  їздимо  туди  усякий  раз,  коли  є  можливість. Живемо в невеличкому селищі біля міста Мукачеве. Я навіть не пам’ятаю, як воно називається, але озеро, в якому ми купаємось, синє-синє та прозоре-прозоре. Я одного разу зайшов у воду по шию, а потім глянув донизу, на ноги. Так, їх було видно дуже добре! І глибина там добра, що поплавати можна, і вода прозора та чиста, одне погано — холодна вона дуже, бо з гір стікає донизу багато струменів, вода з яких потрапляє у озеро. А ще навколо нашої бази відпочинку знаходиться ліс, у якому ми збираємо літні гриби, ягоди та просто так гуляємо. Я люблю відпочивати разом зі своїми батьками, тому що вони у мене веселі, добрі. Найкращі в світі батьки!

Категорія: Твір | Додав:
Переглядів: 30 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar