Головна » Файли » Твір

Письмовий твір-опис тварини в художньому стилі
30.07.2014, 20:52
загрузка...

Мета: ознайомити учнів із пам’яткою «Як описувати тварину»; на основі загального уявлення про структуру, зміст, мовні особливості оповідань розвивати мовленнєво-комунікативні вміння складати твори-описи тварини; підвищувати мовну й мовленнєву культуру п’ятикласників.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення п’ятикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників
Перевірка домашнього завдання
Зачитати твір-опис тварини
- Запитання до класу після уважного прослуховування текстів:
1. До якого стилю належить прослуханий твір?
2. Назвати його стильові ознаки.
3. Чи витримано структуру твору-опису?
4. Чи змогли ви уявити описану тварину?
5. Які ви помітили недоліки в поданому тексті?
6. Висловити поради щодо подолання цих недоліків.
IV. Ознайомлення з пам’яткою «Як описувати тварину».
Підготовча робота до складання твору-опису тварини
Як описувати тварину
1. Розгляньте тварину і визначте її важливі й характерні ознаки.
2. Описуйте в тому порядку, як ми сприймаємо тварину в цілому: форма, величина, колір. Потім переходьте до деталей.
3. Не слід наводити всі подробиці. Потрібно виділити найважливіші, якими тварина різниться від інших.
4. Порівняйте невідоме з відомим.
5. Використовуйте певну лексику: порода, масть (колір тварин: кінь гнідий, а не коричневої масті, вороний, а не чорної масті), тулуб (а не тіло), морда (а не лице чи обличчя), шерсть (а не волосся), грива (у коня), дзьоб (а не ніс у птаха), кігті (а не нігті) та ін.
Продовжити ряд прикметників, що виражають ознаку поданих іменників
- Описати птаха, використовуючи записані іменники з прикметниками.
Птах — свійський ...; голова — красива ...; хвіст — пишний ...; дзьоб — міцний ...; пір’я — барвисте ... .
-Прослухати описи півня, складені однокласниками. Звернути увагу на послідовність викладу матеріалу. Знайти недоліки. Порадити, як їх уникнути.
Творча робота
-Прочитати початок тексту. Про що він?
ЗОЛОТА РИБКА
Цілими днями я спостерігав за рибкою. У своїй скляній кімнаті, то спливаючи за кормом, то плавниками збиваючи пісок, вона почувала себе, як у синьому морі. Коли я стукав пальцями по склу, як навчив мене батько, рибка, виляючи хвостом, підпливала і часто роззявляла рота.
Освітлена осіннім сонцем, вона здавалася мені живим золотом...
- Описати усно рибку. Скористатися опорними словами: хвіст, очі, черевце,
луска, плавники; золотисті, ніжні, оранжево-червоні, прозорі, блискучі.
- Скласти розповідь за поданим початком, увівши в неї опис рибки.
Доповнити його описом акваріума і своїми спостереженнями за тим, як вільно почувається в ньому рибка.
- Лексична робота. Що означає вираз почуватися, як риба у воді?
V. Самостійне складання твору-опису тварини в художньому стилі

Написати твір про екзотичну тварину на одну з тем: «Веселі дельфіни», «Тигр — володар  джунглів», «У зоопарку», «Моя улюблена мавпочка».
Робочий матеріал: тулуб — довгий, маленький, великий, витягнутий; шерсть — довга, коротка, густа, гладенька, пряма, кучерява, блискуча, тьмяна, жорстка, м’яка, пухнаста, шовковиста; лапи — довгі, короткі, криві, рівні; хвіст — довгий, короткий, куций, пухнастий, прямий, шаблевидний; вуха — довгі, висячі, настовбурчені, гострі, великі, маленькі; морда — загострена, коротка, тупа, приплюснута, прямокутна,
видовжена, кругла; очі — чорні, карі, зелені, сірі, темні, грайливі, хитрі, блискучі, злі, сумні, веселі, радісні, хитрі.
VІ. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Продовжити роботу над складанням твору-опису тварини в художньому стилі, розпочату на уроці.

Описати тварину — означає передати її характерні ознаки, за якими вона відрізняється від інших. Описуючи тварину, ми повинні сказати про її розмір або зріст, масть або забарвлення, форму тулуба, морди, форму очей, вух, хвоста тощо. Також треба звернути увагу на основні звички тварини.

 Складання плану твору-опису тварини.
1) Де мешкає тварина?
2) Її порода, кличка.
3) Яка вона? (розмір, масть; шерсть або шкіра; форма тулуба; морда, очі, ніс, вуха, хвіст тощо).
4) Її основні звички.
5) Чим мене приваблює ця тварина.
Тема. Письмовий твір-опис тварини у художньому стилі
Мета. Формувати ключові компетентності:
уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;
загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, розвивати естетичний смак.
Формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально- пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:
мовної і мовленнєвої: формувати навички написання твору-опису в художньому стилі, формувати знання про особливості таких творів;
удосконалювати вміння підбирати матеріал до твору, складати простий план;
збагачувати словниковий запас;
діяльнісної: розвивати спостережливість, логічне й образне мислення, пам’ять; навчати висловлювати власну думку;
соціокультурної: виховувати ціннісне ставлення до рідної мови, повагу до історичного минулого нашого народу.
Обладнання: роздатковий матеріал, презентація, фотографії коней.
Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Коні водилися в нас різні, бо батько часто їх міняв на ярмарку.
Були часом хитрі й недобрі коні.
Були перелякані, закляті, стурбовані або заворожені навіки грішники конячі.
Але всі вони були окремі від нас, пригноблені, засуджені безповоротно і навіки.
І це було видно по заході сонця, коли довго дивитись зблизька у велике темно-синє кінське око.
О. Довженко «Зачарована Десна»

ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда
-Що таке твір-опис?
-У яких стилях ми можемо його здійснювати?
-Чому вам більше подобаються описи в художньому стилі?
-Із яких структурних частин складається опис?
III. Мотивація навчання
Я – великий, я – красивий,
Як біжу я – в’ється грива
Копитами – туп-туп-туп,
По камінню цок, цок, цок.

– Про кого йдеться в загадці? Правильно, про коня.
– Чи доводилося вам бувати в селі, де найчастіше живуть ці тварини, і побачити їх наживо?
– Які почуття викликає у вас кінь?
IV. Повідомлення теми й мети уроку
V. Опрацювання навчального матеріалу
1. Слово вчителя.
Кінь – це сильна і велика домашня тварина, вона унікальна. Адже володіє цілющою силою, яка здатна впливати на психіку людини, має неймовірну граціозність, захоплюючи нею кожного.
На відміну від багатьох інших тварин, кінь бачить світ кольоровим, але червоний і синій йому не підвладний.
2. Випереджальне завдання.
– Напередодні ми з вами об’єдналися в групи, кожна із яких отримала завдання:
1 група – зоологи;
2 група – фотографи;
3 група – народознавці;
4 група – музиканти.
Лексична хвилинка.
Зоолог – це фахівець, який досліджує навколишній світ тварин та їхні взаємозв’язки з довкіллям.
Народознавець – це фахівець, який вивчає націю, людину, її зв’язки з природою.
Завдання.
Під час виступу кожної групи, учні заповнюють таблицю:
«відоме»            «нове»
Вік тварини        20-30 років
Відчуття              Нюх, зір, слух, смак, дотик
Тулуб
Морда
Шерсть
Масть

Виступи груп.
Кінь – тварина з сімейства кінських загону непарнокопитих, що широко використовується людиною до теперішнього часу. Існує понад 200 порід груп коней. У коней добре розвинені щелепи, зуби (40 зубів у жеребців і 36 у кобил). У них однокамерний шлунок і короткий кишечник (25-39м), велика сліпа кишка.
Коні ретельно й довго пережовують корм, змочуючи його рясно слиною, якої в них за добу може виділятися до 40 л. Особливо в спекотну пору року коні п’ють багато води (70- 80 л), низьку температуру вони здатні переносити досить легко, але для них небезпечні протяги і вогкість. Ноги коней – найуразливіше місце, яке найбільш чутливе до поганих умов утримання.
3. Зоологи.
Максимальний вік тварини приблизно в шість-сім разів більший за час досягнення фізіологічно
ї зрілості. Теоретично він може складати 36 років. Перший рік життя коня можна порівняти з 12 роками життя людини, другий – порівняємо з 7 роками. У нього є п’ять високорозвинених почуттів: смак, дотик, слух, нюх і зір.
Коні також мають шосте таємниче відчуття: посилена сприйнятливість, яка дуже рідко зустрічається в людей.
У світі нараховується близько 160 видів та порід коней. Усі вони різняться між собою і розміром, і ростом, і шерстю, і мордою, і гривою (презентація).
Переглянувши презентацію, підберіть по 3-4 епітети до кожного зі слів:
тулуб(тіло) –витягнутий, великий;
морда– видовжена, загострена, приплюснута;
шерсть– довга, коротка, гладка, густа, блискуча;
грива– довга, густа, темна;
очі– темні, грайливі, блискучі, сумні, веселі;
вдача– прудкий, грайливий, вправний, розумний.
4. Фотографи представляють свою презентацію.
Забарвлення коней дуже впливає на їх характер. Твердження це спірне. Люди, які працюють із кіньми, стверджують, що чорні коні найбільш швидкі, витривалі і краще
переносять різні захворювання. Деякі кажуть, що руді коні мають нестабільний характер.
Якщо у коня однаковий колір шерсті, але різний шкіри й очей, то масть їх може бути різною.
Словникова робота.
Масть – колір шерсті коней
Робота в парах.
Завдання: правильно поєднайте масть і колір:
Колір               Масть
Коричневий    Буланий
Чорний            Гнідий
Сірий               Вороний
Світло-рудий    Чалий
5. Народознавці.
Кінь – символ енергії і сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності й відданості в праці, у щоденних
турботах.
Предковічно, коні були помічниками богів, воїнів і, головне, хліборобів.
Божество грози в індоєвропейській міфології уявлялося лицарем-змієборцем на коні або ж на бойовій колісниці, запряженій кіньми. Скандинавський бог Одін мав восьминогого коня Слейпніра.
Кінь, як і птах, був посередником між світами живих і померлих.
Кінь – посередник між світами й царствами: своїм і "тридесятим" – має здатність віщувати. Смерть, весілля або весну тварина чує за дванадцять днів наперед. Чує також "на себе лиху годину" – що він "матиме тяжку роботу". Передчуття біди конем символічно виражається різними діями: "Проломився кінь вороний на широкім мості" (у іншому варіант і – "спотикнувся"); "Кінь води не п'є, він на воду дує".
У давнину був звичай ховати коня разом із померлим. Такий кінь мав перенести небіжчика в інший світ, служити господарю й там. І навіть коли утвердився культ предків і виникло вірування, що померлі
нікуди не відходять, не від'їжджають, а живуть у хаті, під порогом, біля печі, – то й тоді кінь залишився твариною, що спілкується з мерцем.
Наші предки вважали, що залежно від масті кінь має певне уособлення.
Індивідуальне завдання.
– Спробуйте правильно поєднати символ і масть коня:
Вогонь - ?             Гнідий
Зоряне небо -?     Вороний
Світ предків -?      Білий
– Саме з цими образами й порівнюють коней у народі.
6. Літературознавці.
Красиві вислови про коней – прекрасних породистих тварин, яких багато хто любить.
Граціозні коні викликають захоплення своєю ставною красою, міццю.
Ще вони вважаються дуже витривалими, у зв’язку з чим у народі з’явилося багато прислів’їв і приказок.
Теоретична хвилинка
Прислів’я– мала форма народної творчості, короткий вислів, який має повчальний характер.
Приказка – короткий сталий образний вислів, який становить частину прислів’я, але без висновку.
Завдання. Відновити вислів:
Був на коні і...                                   під конем
Кінь на чотирьох ногах і то...          спотикається
Куди кінь з копитом...                      туди й рак з клешнею
Дарованому коневі...                       в зуби не заглядають
На чужому коні...                             далеко не заїдеш
Коня кують...                                   а жаба ногу підставляє
7. Музиканти.
– Прослухайте зразки кількох музичних композицій (рок, заспокійливу, інструментальну, 3 хв.).
– Які емоції вони у вас викликали?
Коні здатні розрізняти музику.
У їхній свідомості хороша композиція повинна бути спокійною, мелодійною, а тому важкий рок вони слухати не можуть. Знову ж таки пов’язано це все з їх чудовим слухом.
8. Робота в парах.
Образне конструювання.
Ви сьогодні багато цікавого дізналися на уроці про коней. Зараз кожен із вас спробує створити свого коня. Перед вами знаходяться паперові частини тулуба.
Приєднайте їх, вибравши ті частини, які вам до вподоби.
Виведіть власноруч нову породу цієї тварини.
9. Складання твору-опису.
Для того, щоб приступити до написання твору, пригадаймо його структуру.

Вступ – загальне враження від тварини, уявлення про неї, де її побачив, чому звернув увагу.
Основна частина – опис: масть, тулуб, морда, грива, хвіст, ноги.
Кінцівка – оцінка тварини, ставлення до неї.
– Пам’ятайте! Потрібно виділяти найважливіші ознаки, якими тварина відрізняється від інших.
– Користуючись усіма зібраними матеріалами та таблицею, яку ви заповнювали протягом уроку, складіть твір-опис коня.
VI. Підсумок уроку
1. Читання зразка твору
Художній опис коня
Цим літом я їздив до свого діда на канікули, там я вперше на власні очі побачив це дивовижне створіння – коня. Так, звичайно, я раніше багато чув та читав про цю свійську тварину, але відчув дух свободи, сили та норовливості, поєднані в цій тварині, тільки там. Зі слів місцевого конюха Степана я дізнався, що прізвисько цього коня – Найман, на честь свого видатного пращура коня Чингізхана. Він, як і той славетний кінь, був світло-рудим із чорними ногами і хвостом, та й норов він мав подібний. Вік його складав 8 років, що для коней означає самий розквіт сил, тому він так спокійно і з легкістю цілими днями носив Степана між різними селами для вирішення місцевих потреб.
Одного дня я напросився самостійно проїхатись верхи і відчув всю силу, яка поєдналася зі мною в одне ціле,
і згадав історію, про те, як довго ці тварини служили нам і допомагали, а зараз ми змінили їх на авто та все більше забуваємо.
Сподіваюсь, що цього літа мені вдасться проїхатись верхи і доторкнутися до природи ще раз.
2.Рефлексія
- мені на уроці сподобалося...
- мені було цікаво почути про...
- я хочу розповісти також про свого друга-тваринку (птаха)...
- мені не вдалося...
3.Оцінювання навчальних досягнень учнів
VII.Письмово оформити твір-опис коня
VIII.Домашнє завдання. Завершити роботу, розпочату на уроці.

Категорія: Твір | Додав: | Теги: твір про тварину, твір опис, твір-опис, опис коня, твір-опис тварини, опис тварини
Переглядів: 7956 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.8/4
Всього коментарів: 0
avatar