Головна » Файли » ТВОРИ

Усний твір-опис предмета за картиною К.Білокур «Снідання»
22.10.2020, 22:51
загрузка...

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, розвивати естетичний смак.

Формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

мовної і мовленнєвої: формувати навички написання твору-опису в художньому стилі, формувати знання про особливості таких творів;удосконалювати вміння підбирати матеріал до твору, складати простий план;збагачувати словниковий запас;

діяльнісної: розвивати спостережливість, логічне й образне мислення, пам’ять; навчати висловлювати власну думку;

соціокультурної: виховувати ціннісне ставлення до рідної мови, повагу до історичного минулого нашого народу.

Обладнання: картина К. Білокур «Снідання», презентація про художницю, роздатковий матеріал, учнівські малюнки.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

 

Тільки-но з печі,

Скоринка в золі

Свіжа хлібина

Лежить на столі.

День починається

З цієї хлібини...

В ній наш достаток,

Могутність країни,

Кажуть в народі

Правдиві слова:

«Хліб-годувальник –

всьому голова!».

Лідія Компанієць

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда.

-Які стилі мовлення є в українській мові? (Художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, розмовний)

-Які типи мовлення ви знаєте? (Опис, розповідь, роздум).

IV.Мотивація навчання

Слово вчителя. Сьогодні ми з вами будемо говорити про те, що є необхідним для людини і без чого у нас не обходиться жоден день. Із епіграфа ви зрозуміли, що темою нашої розмови буде хліб. Про нього складають вірші, його оспівують у піснях, його зображують на картинах.

V.Опрацювання навчального матеріалу

Учитель.Звернулася до цієї теми й відома українська художниця Катерина Білокур. Хто вона –цей народний самородок?

1. Повідомлення учня з представленням презентації

Були в XX ст. спалахи визначних світових талантів, знакових подій у житті людства й серед них – єдина у світовому живописі неосвічена жінка-селянка, яка самотужки сягнула воістину фантастичних висот у малярській справі. Про неї великий Пабло Пікассо сказав: «Це геніальна українська жінка. Якби у Франції була така, ми б змусили увесь світ говорити про неї». Це – Катерина Василівна Білокур, яка у своїх чудових полотнах втілила невмирущу красу живописної української природи, її неосяжні степові далі, колгоспні лани, щедрі дарунки родючої землі й розмаїті квіти –символ радості, щастя й духовного життя народу.

Ім’я Катерини Білокур сьогодні згадують поряд зі славетними Анрі Руссо, Іваном та Йосипом Генераличами, Марією Приймаченко, Ніко Піросманішвілі, Ганною Собачко-Шостак. А до цього були довгі роки, сповнені буденною тяжкою працею селянського життя, голод, розруха, колективізація, війна, знову голод. Їй довелося пережити осуд односельців, які вбачали в її заняттях малюванням спробу ухилитися від роботи. Вона зустріла непорозуміння матері, яка вважала її малювання безглуздим, і все-таки, подолавши ці непрості в сільському житті перешкоди, вона крок за кроком відкрила для себе таємниці живопису.

В 1900 році в селі Богданівка, поблизу Яготина, у простій селянській родині народилася донька Катря, якій Бог дав великий дар та не дав людського щастя. Розумна дівчина, не отримавши шкільної освіти, сама навчилася читати. Тяжка фізична праця, патріархальні звичаї, убогість села, відсутність розуміння з боку близьких людей не зупинили Катерину в її бажанні стати художником. А життя дівчини справді було тяжким і безрадісним. Мовчки несла гірко-солодкий хрест своєї долі. Була вона невтомна трудівниця, усяку роботу виконувала і вродою чарувала: хлопці не лише зі свого села, а й із сусідніх біля неї упадали, до неї сватались. А вона їм: «Як дозволиш малювати, то піду за тебе!». Вони їй відповідали: «Та що це ти, Катерино, надумала, та отямся!». Отак і звікувала вік самотньою. Її дітьми стали квіти. А мати говорила, що соромить її перед людьми, бо заміж не виходить.І, доведена до відчаю, у листопаді 1934 року надумала втопитися в річечці, що протікала в кінці городу. На щастя, не втопилася, але та пригода коштувала їй дорого – застудила ноги й до кінця днів своїх ходила з ціпком і вже не бігала. Лише спробою самогубства відвоювала у батьків право малювати.

Художниця сама навчилася розводити фарби, ґрунтувати полотно, робити саморобні пензлики, розрізняти кольори, групувати палітру барв. Малювати починала з портретів своїх близьких родичів. Перші її роботи: «Жінка в зеленому корсеті» (1920-ті рр.), «Портрет Олі Білокур» (1928), «Портрет Надії Кононенко» (1929), «Портрет колгоспниці Тетяни Бахмач» (1932-1933) та інші свідчать про прагнення художниці досягти портретної схожості.

Джерелом натхнення народної художниці були пісні, казки, легенди, народне мистецтво.

У творчому доробку художниці було багато натюрмортів. Найвідоміші з них – «Снідання» (1950), «Квіти, яблука, помідори» (1950), «Натюрморт з колосками і глечиком» (1958-1959), «Натюрморт» (1960).

У натюрмортах, пейзажах, портретах, автопортретах Катерини Білокур органічно поєднуються безпосередність світосприйняття, оригінальність образного відтворення, досконалість композицій та висока майстерність. Найбільше в картинах відтворювала квіти – соняшники, жоржини, півонії, волошки (усього понад 100 назв).

2. Бесіда

– Погляньте на картину «Снідання». Що на ній зображено?

– Як називається вид мистецтва, що зображує фарбами предмети? (Живопис).

Живопис має кілька напрямків, але ми будемо працювати з натюрмортом.

Натюрморт – це вид образотворчого мистецтва, який присвячений зображенню неживих предметів: посуду, плодів, квітів та інше.

У творчості Білокур є багато натюрмортів: «Букет квітів», «Богданівські яблука» (презентація).

– Дивлячись на картину, скажіть, будь ласка, чому присвячений цей вид мистецтва?

Зазвичай у натюрморті не зображують людину. Та ми відчуваємо її незриму присутність. Адже саме вона виростила, зібрала і дбайливо склала і хліб, і картоплю, і солоні огірки. І мимоволі здається, що людина ця поряд.

Тож якщо будемо уважно придивлятись до всього, що нас оточує, можливо, і вам відкриється краса.

4. Прийом фотографування (для визначення типу мови).

►Те, що можна показати на одному знімку –(опис).

►Те, що можна показати на кількох знімках –(розповідь).

►Те, чого не можнапоказати взагалі –(роздум).

5. Репродуктивна бесіда.

-Що таке опис? (Опис – це один із типів мовлення, за допомогою якого ми характеризуємо предмети, називаючи найбільш важливі для них ознаки).

– Що таке ознака? (Це характерна особливість, за якою ми пізнаємо предмет).

До ознак ми відносимо обсяг, розмір, колір, форму, запах, смак і т.д.

– Навіщо людині потрібні вміння описувати предмети, тварин й інших людей? (Для взаєморозуміння, спілкування, розвитку зв’язного мовлення).

6.Читання в парах.

Довести, що наведені тексти є зразками опису предмета. Указати в реченнях «відоме» й «нове».

1. Кобза – кругленька, череватенька. Завдовжки вона з півтора аршина. Має численні металеві струни. Ручка –коштовна, прикрашена перламутром (За Д.Яворницьким).

2. Кінь – рудий та ситий. Він водить мідними боками, перебирає стрункими ногами, випинає дугою лискучу шию. На напруженому животі випнулися чорні жили (За Г. Тютюнником).

Зразок       

«відоме»         «нове»
Назва предмета, його частин ознаки
кобза кругленька
струни металеві, численні
ручка коштовна, перламутрова

7 .Лексична хвилинка

Слово «хліб» в українській мові має п’ять значень:

1. харчовий продукт, що випікається з борошна;

2. зерно, із якого виготовляють борошно;

3. зернові культури;

4. засоби до існування;

5. харчі, їжа –вживається у складі фразеологізмів:

► дурне сало без хліба,

► перебиватися з хліба на воду,

► заробляти на хліб,

► піти на свій хліб,

► дякувати за хліб-сіль.

8. Бабусина скринька

Також слово «хліб» вживають у багатьох українських прислів’ях і приказках. Пригадавши їх, складемо асоціативне гроно: Хліб та вода – козацька їда.

Хліб –усьому голова.Без хліба –суха бесіда.На чорній землі –білий хліб родить.

9. Словникова гра «Хто швидше» (у парах)

– Доберіть до поданих іменників прикметники і дієслова:

Хліб                                                                                 Зерно

запашний, духмяний, житній, м’який, пахучий, ароматний       жовтаве, перетерте

випікати, прикрашати, сіяти                                                змелене, дійшло, зійшло, поспіло

– Доберіть синоніми до слова «хліб» (паляниця, буханець).

10.Народознавча скарбничка (Повідомлення)

Здавна в українців повелося використовувати хліб у різноманітних обрядах.

-Про які обряди та традиції, у яких використовується хліб, ви знаєте? (Весілля, Різдво, Пасха, проводи в армію, поховання).

Хліб ушановують як святиню, у народі про нього так і кажуть: «Святий хліб». Великим гріхом вважається викинути навіть маленький шматочок. Колись вірили, що на тому світ і люди, які без пошани ставилися до хліба, збиратимуть усі викинуті під час земного життя крихти. Залишки хліба віддавали свійським тваринам або спалювали в печі.

Хліб є символом добробуту. Побажання «хліб та сіль» прикликає до родини багатство. Хлібні жертви у давнину приносили хатнім духам, зокрема домовику, духам землі – щоб добрий був урожай, водянику –щоб не топив худоби та людей.

У народних повір'ях хліб протиставлявся усьому нечистому. Так до лісу завжди брали із собою шматок хліба, бо його нібито бояться гадюки. Звичай благословляти хлібом також пояснюється уявленнями про хліб як оберіг. Батьки благословляли ним молоде подружжя. Хлібом заведено благословляти в далеку путь. До речі, зустріч хлібом-сіллю – не що інше, як своєрідний очисний обряд. Адже людина могла принести з чужини щось погане, вороже, недобру дію цього мав нейтралізувати хліб. Вірили, що хліб може навіть зупинити пожежу, якщо обнести його навколо палаючої будівлі.

Обіцянку, яку скріпили хлібом, не можна було порушити. Хлібинами обмінювались,укладаючи важливі торгівельні або земельні угоди. Свати приносили до хати дівчини хлібину, а взамін, у разі згоди, отримували паляницю. Подекуди під час сватання спеціально випечений пиріг ділять навпіл. Одну його половину віддають представникам роду молодого, друга залишається в батьків молодої.

Хліб і досі відіграє важливу роль у весільних та поховальних обрядах. Учені вважають, що серед інших слов'янських обрядових дійств українське весілля посідає перше місце за повнотою застосування ритуального хліба, починаючи від моменту сватання, коли представники двох родів обмінюються хлібинами на знак згоди, й закінчуючи коморою із розкладеними по кутах хлібами, де на житніх снопах проводять першу ніч молодята.

Культ хліба бачимо і в поховальних обрядах. Колись давні греки та римляни на могилах готували жертовні страви для померлих предків. В Україні житнім зерном засипають труну або шлях, яким несуть покійного. Хлібину кладуть на кришку труни. На могилі поряд із чаркою обов'язково залишають окраєць хліба та пиріжок. Те саме ставлять у хаті померлого й не забирають протягом сорока днів, доки душа перебуває на землі.

Без споживання ритуального хліба не обходилося жодне з великих народних свят. Це відгомони прадавніх жертвоприношень божеству. Так, на Різдво, яке збіглося з дохристиянським святом зимового сонцевороту, українці їдять кутю – спеціальну страву, яка готується з вареної пшениці (або ячменю), маку, горіхів та меду. Хліб у цей день є лише доповненням до куті. Ним селянин благословляє худобу перед Святою вечерею зі словами: "Благословляю тебе цим святим хлібом і закликаю на тебе добро, щоб ти звіря не боялася, грому не лякалася та щоб минали тебе чорні напасті!"

По шматочку хліба разом із сумішшю з різнихсвяткових страв дають худобі, щоб їй добре велося в новому році.

11. Хвилина поетичної творчості. Учні зачитують оповідання про хліб, загадки та творчі роботи, підготовлені заздалегідь.

Принесли хліб. На столі поклали. Пахучий, теплий ще. Із скоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього.

Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. А зерно в золотому колоску на стеблині золоченій гойдалося, срібною росою вмивалося. Золоте проміння сонячне в себе увібрало. Від сонця позолота в хліба. Та чи тільки від нього? Золоті роботящі руки зерно в ріллю посіяли. Урожай доглянули й зібрали. Роботящі руки зерно змололи, тісто замісили, хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли, на вишивану скатертину поклали. І лежить на столі хліб, теплий, пахучий, руками роботящими подарований. Лежить ясний, як сонечко, і ніби промовляє: любіть мене, шануйте, їжте та здоровими будьте. (Тамара Коломієць)

12.Галерея описів

Учитель.

Використовуючи ваші грона, синонімічні ряди, побудуйте художній опис хліба. А щоб він у вас був вдалим, необхідно навчитися читати картину.

Розгляньте картину:

- Як вона називається? Хто її автор?

- Що зображено на картині? Чому її можна назвати натюрмортом?

- Як через зображені предмети Катерина Білокур передає своє ставлення до праці?

- Яку роль у картині відіграє хліб? Чому він зображений на передньому плані?

- Доберіть поетичні рядки, які вдало б підкреслювали важливість хліба у людському житті.- Усно опишіть картину.

VI. Підсумок урок

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

Сьогодні на уроці я дізнався...Цікавим для мене було ...Мені не вдалося...Я думаю інакше...Бесіда

-Які знання ви сьогодні поглибили?

-Що таке опис? Які питання можна до нього поставити?-Чи можна предмет описати словами? Музикою? Фарбами?

-Що головне в натюрморті художниці?

-Яке місце посідає хліб у людському житті?

VII.Домашнє завдання. Усно описати один із предметів, зображених на картині "Снідання".

Категорія: ТВОРИ | Додав:
Переглядів: 51 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar