Головна » Файли » ТВОРИ |
31.07.2014, 20:09 | |
загрузка...
Тема. Зв’язне мовлення. Контрольний письмовий твір-оповідання на основі побаченого. Мета: з’ясувати рівень сформованості вміння складати твір-оповідання на основі побаченого, навички усвідомлення теми та основної думки; розвивати увагу, логічне та образне мислення, удосконалювати культуру мовлення; виховувати сміливість, винахідливість, відповідальність. Обладнання: текст оповідання. I. Оголошення теми та мети уроків Це трапилося 2 вересня. Так-так. Це був другий день мого шкільного життя. Але про все по порядку. Першого вересня тато з мамою урочисто повели мене до першого класу.Вражень було багато: свято, перші уроки, одинадцятикласники з подарунками, новенькі підручники... Дорогою зі школи батьки показували мені шлях додому! Виявилося, що потрапити від школи додому можна двома способами. Один шлях був коротший, але у зливу чи негоду там було дуже брудно. Тому про всяк випадок є інша дорога, але трохи довша. Наступного дня я попри умовляння батьків вирішила йти додому сама. Ми з подругою, яка теж вчилася в моєму класі, вирішили йти довгим шляхом. Спочатку все було доволі цікаво: парк розваг, Палац культури, будинок, де мешкала наша вчителька... Але раптом моя подруга зупинилась і відкрила рота від несподіванки. Прямо перед нами з’явився величезний пес. Стояв і гарчав. Оговтавшись від такої зустрічі, ми помітили на ньому нашийник. Але як дізнатися, прив’язаний собака чи ні? Якось же він потрапив на вулицю. Ми зі Світланою зробили невдалу спробу обійти страшного звіра. Але ледве поворухнулися — пес знову почав люто гавкати та гарчати. Ми так злякалися, що вклякли на місці, як стовпи. Я заспокоїлася швидше і хотіла покликати на допомогу, але, як навмисне, на вулиці було безлюдно. Хвилин із двадцять ми були заручниками собаки. Стояли і дивилися один на одного. Нарешті вулицею проходив чоловік і врятував переляканих до смерті дівчат. Ми так втікали з того місця, що забули навіть про портфелі, які поставили на асфальт. А коли через декілька годин приїхав мій батько з портфелями та ще й розповів, що собака був прив’язаний, він виліз через шпарину в паркані — ми довго і щиро сміялися. Це ж треба бути такими боягузами! Ось такий випадок трапився зі мною на другий день могошкільного життя. А портфель я більше ніколи не губила.
4. Написання твору-оповідання на основі побаченого. | |
Переглядів: 18795 | Завантажень: 0 | |
Всього коментарів: 0 | |
| |