Головна » Файли » Предмети » українська література

(АНАЛІЗ) По дорозі в казку
23.04.2019, 00:02
загрузка...

УРОК № 60. Тема. Олександр Олесь. Драматичний етюд «По дорозі в Казку», українська література 10 клас

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору, його жанрові та стильові особливості; розвивати навички аналізу драматичних творів, висловлення власних думок і вражень щодо прочитаного; виховувати усвідомлення того, що любов до рідного краю — джерело творчої наснаги, мрія — це природне прагнення людини жити краще, спонукання до активної діяльності; сприяти розумінню благородства вчинків, які здійснюються заради щастя людей.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Теорія літератури: драматичний етюд, символізм.

ХІД УРОКУ № 60. Тема. Олександр Олесь. Драматичний етюд «По дорозі в Казку», українська література 10 клас

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.
Олександр Олесь, із творчістю якого ми продовжуємо знайомитись, настільки лірик, що залишається ним і в драматичних творах, осяяних високою мрією. Мрія для письменника — це природне прагнення людини до кращого життя, спонукання до активної діяльності. Його герої здатні до благородних вчинків заради щастя людей готові йти вперед і вести за собою. На жаль як і в давні часи, так, мабуть, і нині, не всі розуміють і цінують їхні високі поривання. Але будемо оптимістами й подивимося, що думає з цього приводу сам Олександр Олесь.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.
У 1914 році О. Олесь видає «Драматичні етюди», до яких входять твори «По дорозі в Казку», «Золота нитка», «Осінь», «Танець життя», «На свій шлях» тощо.
Що ж таке драматичний етюд? Слово «драматичний» зрозуміло. Етюд — зарисовка з натури. Терміном, запозиченим з малярства, називають невеликі пейзажні або психологічні літературні зарисовки. Етюдом також вважають невеликий драматичний чи музичний твір або розіграну сцену.

2. Складання «сюжетного ланцюжка».
(Учні з допомогою вчителя складають «сюжетний ланцюжок» драматичного етюда «По дорозі в Казку».)

І картина

Люди з юрби нарікають, що в лісі, де вони живуть, холодно, голодно, що тут не можна жити

>

Молодий хлопець пропонує шукати дорогу з лісу, з нього сміються. Дівчина приходить його пожаліти, він ображається. Дівчина говорить, що любить шевця. Хлопець говорить, що той - не орел, а любити треба лише орлів, героїв.

>

Хлопець нарікає на байдужість людей, рабську покору, задоволення малим. І йде шукати дорогу з лісу, до сонця.

>

Народ вирішує йти за хлопцем, який вказав їм мету життя.

II картина

Юрба визнала свого лідера, Учителя, повірила йому, побачила його силу й сміливість (він навіть поглядом приборкував хижих звірів).

>

Люди йдуть за вождем, долаючи труднощі, гинучи. Він закликає не боятися перешкод, які ще зустрінуться на шляху.

III картина

Вождь знесилений, утомлений. На мить йому здається, що він заблукав, загубив дорогу. Юрба зневіряється, сміється зі свого поводиря, кидає в нього каміння, залишає його і йде назад до своєї домівки в лісі.

>

До нього спускається хлопчик із Казки. Йому здається, що це привид. Але той відхиляє гілки й показує вождеві сонячне проміння й золоту браму Казки. Він кличе людей, але ті його не чують.

 

 

3. Евристична бесіда, виконання завдань проблемно-пошукового характеру.

— Про що цей твір? (Про шлях до мрії; взаємні сумніви, зневіра зупиняють вождя і народ за крок до досягнення мети.)

— Чому в героїв немає власних імен? (Вони узагальнені, символічні.)

— Проведіть мистецькі аналогії.

1) Що єднає «Лісову пісню» Лесі Українки та драматичний етюд Олександра Олеся? (Вибір дівчини — любить шевця, а не «орла» і вибір Лукаша (практична Килина, а не Мавка). Він, як і Лукаш, грає на сопілці; трагічна суперечність між дійсністю і мрією.)
2) Що спільного є в «Мойсеї» І. Франка і драматичному етюді О. Олеся? (Проблема вождя і народної маси; зневіра вождя навіть на мить призводить до краху.)

— Визначте образи-символи твору.

Образи Символи
Дорога в Казку Духовні поривання людини до кращого життя
Казка Мрія
Темний ліс, хижі звірі Життєві труднощі, трагедії, перешкоди
Сонячне проміння Світло, щастя

 

4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

• Визначте проблеми твору.

Орієнтовні відповіді
— Вождя і народної маси;
— лідерства;
— кохання;
— мрії та дійсності;
— шляхів досягнення мети.

5. Робота над характеристикою героя.
• Схарактеризуйте головного героя твору.

6. Міні-диспут.
«Казка життя людства: вимисел чи реальність?»

ВІН:

- готовий до самопожертви заради інших

- із ніжним, чутливим серцем

- піддався зневірі, сумнівам і зупинився на крок до мети

- лідер

- мрійливий

- вразливий

- сміливий, рішучий

 

IV. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

• Висловіть свою думку про новаторство, реформаторство О. Олеся в поезії за уривком зі статті В. Петрова.
«Ми могли б закинути Олесеві творчу інертність, безініція-тивність, небажання працювати над індивідуалізацією образового матеріялу, яким він користується для своїх поезій, але ми зігнорували б головне: піднести рідне слово як поетичне слово було сміливим кроком з боку Олеся, і цей зроблений ним крок забезпечив йому творчий успіх і визнання.
Значення Олеся в українській літературі можна порівняти зі значенням Котляревського. Що зробив Котляревський? Іван Котляревський запровадив до літератури семінарську поезію в усій її характерній жанровій і мовній відмінності. Олесь запровадив альбомну, романсову, революційну, студентську, взагалі інтелігентську, ту поезію й таку, що доти в українському письменстві лишалась поза межами громадського визнання.
Народництво з властивим йому доктринерським ригоризмом усувало з літератури специфічно інтелігентські жанри, хоч в побуті їм належало почесне місце. Наприклад, романс. З народницької літератури його виключено. Олесь вводить його. Романсова стихія панує в його творчості. Досі право на літературу належало тільки народові, модернізм 1900-х років намагається право на літературу передати інтелігенції. Інтелігенція претендує репрезентувати народ. Тим-то в літературі початку ХХ віку типово інтелігентські жанри висуваються на перший плян.
У цьому реформаторське значення поезії Олеся».

V. Підбиття підсумків уроку
Складання сенкану.
• Складіть сенкан за темою уроку.

Наприклад:
Казка.
приваблива, запашна
вабить, кличе, спонукає.
Хто знає дорогу до неї?
Мрія.
(або: Мета.)

VІ. Домашнє завдання
Вміти аналізувати драматичний етюд О. Олеся, скласти усний твір «Хто такий лідер і добре це чи погано?» або «Які шляхи можливі для успішного досягнення мети?».
Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення «Винниченко — художник».

***

Драма Олександра Олеся «По дорозі в Казку» присвячена завжди актуальній проблемі вождя і народу. Поступ, мета завжди досягаються сміливістю одиниць, їхнім подвижництвом, а нерідко й смертю. Образ Казки як символ ц у цьому творі багатогранний. Це і держава, і мрія, і земля обітована – тобто все те, що манить і тривожить людські уми, спонукає до руху вперед. «По дорозі в казку» аналіз Драматичний етюд «По Дорозі в казку» є одним із взірців української символістської драми, оскільки проблемно-тематичні площини автор вирішив максимально абстрактно. Персонажі не мають імен (Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу), наскрізною є символіка (Казка — казкова омріяна країна, світле майбутнє, добро, благо, червоні маки — дороговказ до цієї мети, дорога — очищення). Тема твору є розробленою як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературах. Це взаємини героя, індивідуальності й натовпу, колективу, розбіжність між мрією й дійсністю, ідеалом і реальністю. Така ж тема стала предметом зображення у творах «Стара Ізергіль» (Легенда про Данко) М. Горького, «Мойсей» І. Франка. Частково простежуються і ремінісценції із драмою М. Метерлінка «Сліпі». Але О. Олесь по-новому вирішує проблему взаємодії героя і натовпу. Люди блукають по лісу, в якому немає нічого «рідного й знайомого», а герой прагне вивести їх із темряви. Власне кажучи, страшний ліс є постійним місцем перебування натовпу, очевидно, засліпленого власним прагматизмом, лінощами, а якоюсь мірою, і побоюванням змін. Натовп говорить Йому: «Ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживем». У цьому вся сутність психології маси, яка думає тільки про свій вік, а не про майбутнє, яка не ставить собі на меті нічого, крім звичайного існування. І хоч герой вірить у Казку, прагнучи дійти туди сам і довести народ, Він зневірюється. Виходить, що це тільки головному героєві затісно в хаті, де «ніде й крил розправить».

Якщо порівнювати драму О. Олеся з сюжетно схожим твором М. Горького («Легендою про Данко»), то відчувається набагато глибший філософський рівень проблематики. Адже Данко веде народ до цілком конкретної країни, він герой, який здатний до самопожертви заради мрії інших, і хоч Данко помирає і ніхто йому не вдячний, проте натовп потрапляє до світлого майбуття, хай і затоптавши в екстазі свого поводиря. У О. Олеся головний герой теж помирає, вбитий зневіреними, але лише Він бачить, що Казка існує, а натовп повертає назад, у ліс, у болото. Очевидно, маси просто не готові прийняти ту Казку, до якої їх веде герой. Отже, за О. Олесем, Казка не для всіх. І причина того, що юрба обирає темний ліс, а не світлу Казку, всередині кожного з цього натовпу. До того часу, поки внутрішнє бажання кожного з маси не стане його особистим, доки кожен не вирішить для себе необхідність шляху до мрії, не стане таким, як Він, доти жоден не потрапить до Казки. У такому контексті символічними постають і образи Дівчини й Хлопчика. Дівчина — це ніби символ вагання між мрією (яка все ж таки примарна) і тим, що вже є, тобто дійсністю. Показово, що Дівчина, хоч і вступає в суперечку ідей з Ним, остаточно не зневірюється в існуванні Казки, в тому, що там буде краще. Хлопчик років десяти, який справді живе в Казці, є доказом того, що вона існує. Але найголовніше смислове навантаження цього образу полягає в тому, що для того, щоб потрапити до Казки, треба бути духовно чистим, відкритим до всього нового, як дитина, і вірити в свої сили, довіряти самому собі, чого не вистачило навіть Йому. Можна припустити, що саме дорога до Казки є метою блукань, що характеризує її як символ страждань, можливість очищення від темряви. Така сліпота натовпу (чи то вроджена, чи набута) в умовах вічної темряви, коли «В цім лісі завжди ніч — вночі день», є співзвучною до сліпоти в драмі М. Метерлінка «Сліпі». В етюді «По дорозі в Казку» відчутний вияв філософії двох світів — матеріального й духовного. І хоча духовний світ є вищим, ціннішим, перемагає матеріальний, звідси й песимістичний фінал твору, адже до Казки не потрапив ніхто. Автор залишає відкритим питання, чи вдасться комусь із тих, хто пішов назад у темряву, бодай одним оком побачити цю Казку.

Категорія: українська література | Додав:
Переглядів: 115 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar