Головна » Файли » Предмети » українська мова

6 клас. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИРОДИ
01.08.2014, 11:00
загрузка...

33. Прочитати. Визначити тему й головну думку тексту, дібрати до нього заголовок. Які типи мовлення поєднано в тексті? З’ясувати стиль, свою думку довести. Вказати в тексті зачин та кінцівку. За самостійно складеним планом (складним) усно переказати текст.

 

Теплий травневий вечір тихо спускався над селом. Білі стіни хат виступали із зелені садів. Косе проміння сонця обливало їх золотом. Червоним вогнем виблискували вечірні промені в маленьких віконечках.

На широкій призьбі грівся під ласкавим вечірнім сонечком старий дід. Біля ніг його на траві сиділо двоє молодих дівчат. Уважно слухали дівчата старого. Перед зором їхнім проходило все те, про що  він розповідав.

         Старий розказував про, того, хто народився в убогій печері, кого Мати Божа, Діва Марія поклала на сіні, просто в ясла. Ніч була тепла, зоряна, в широкому степу мирно спали коло отари пастухи, і  побачили вони, що небо розверзлося, й Ангели сповістили їх, що на землі народився Христос, Син Божий, який прийшов у світ, щоб принести грішним людям милість, прощення й любов. І тоді взяли пастухи ґирлиги свої і пішли до печери вклонитися йому… А він лежав у яслах  і з лагідною усмішкою дивився на людей…

         На заході тихо розливалось ніжне сяйво вечірньої заграви. Високо в глибині неба, немов малесенькі діаманти, загорялися перші зорі. Тихий вечір ласкаво обіймав стомлену денною спекою землю.

                                                                                              За М. Старицьким

 

 

34. Прочитати текст, визначити його тему, головну думку, з’ясувати стиль. Які типи мовлення поєднано в тексті? Скласти план тексту (складний), усно переказати текст за планом. Дібрати заголовок.

 

Снігу вже майже ніде не було. Хіба що десь за парканами, по закутках, куди сонце ніколи на зазирає, ще лежали сіруваті купи. Так то ж за парканами. А в полі не було ані латочки.

Щодня після школи хлопці ходили до церкви, вилазили на дзвіницю й дивилися в синю-синю, далеку далечінь. Звідти було добре видно смугу степу. Вона була ніжно-сива, рівна, без білих плям і латок. Значить, сніг там зійшов так само, як тут. Коли світило сонце, то навіть помітно було в сивині зеленявість, то, значить, травиця.

Як стоїш на дзвіниці та дивишся в оту далечінь, так аж сльози на очі накочуються, і така ж туга, така солодка туга бере, то все відразу кинув би й потяг туди, до тої сивої, таємної далечіні. А небо, як задереш голову та як глянеш у нього, лине в груди таким холодком, що аж співати хочеться. Хмарини пливуть пухкі, теплі, жовті.

На дзвіницю дід дзвонар пускав легше, ніж звичайно. Бо був  піст і треба було часто дзвонити. Дід сідав у куточок на ослінчику, давав котромусь хлопцеві шворку і вчив не шарпати, а дзвонити поволеньки, нечасто. Дзвін мідяно та лунко озивався – «данн!» Можна було дзвонити й своє діло – в степ дивитися.

За В. Винниченком

 

 

35. Прочитати текст, визначити його тему й головну думку, дібрати заголовок. З’ясувати стиль тексту. За самостійно складеним планом (складним) написати детальний переказ.

 

 

Наступили ті осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє, коли спадає з дерев останнє пожовкле листя, а високо в блакитному сяєві блукає біле бабине літо.

Школярі дуже кохаються в таких днях. В літню куряву та спеку вволю не нагуляєшся, не набігаєшся. Восени ж, коли повітря таке свіже, таке прохолодне, можна бігати, можна гратися, борюкатися без кінця.

Городи та левади в цей час повні гнилими огірками та качанами з капусти, а це така чудова зброя до улюбленої школярської потіхи – війни. Напівспустілі, вже обібрані хазяями сади в коліно засипані сухим листом. У ньому так любо качатись та боротись!

Усі такі місця в селі ясних осінніх днів сповняються шумливою дітворою. Тут воюють козаки з ляхами.

 Після цілого ряду блискучих перемог козаків над ляхами та ляхів над козаками і ті  і другі любенько розмовляють між собою, спочивають десь у гаю чи на березі озера.

Невдовзі сонце починає заходити червоним великим колом. Сірими та ліловими баранцями біжать по обрію неба волохаті хмаринки. З дерев задумливо падають на землю сухі листочки.

         За С. Васильченком

 

 

36. Прочитати текст, визначити його стиль. Який тип мовлення покладено в основу тексту? Скласти план тексту (складний). Написати детальний переказ за планом, увівши самостійно складений опис саду (3-4 речення).

 

 

Схованка в саду

 

Сотникові діти вигадали гру. Вони засіли на дубі в глибині саду і відстрілювалися з іграшкових самопалів від інших дітей. Діти вдавали з себе театр, а Петрик з Юрасиком – козаків.

Вони не зразу помітили, що там, де стовбур розходиться кількома гілками, є глибоке дупло. У розпалі гри Юрасик провалився в нього. Петрик допоміг йому вибратися, заспокоїв, витер малому сльози. Брати зрозуміли, що в грі дупло можна обернути на фортецю.

За вечерею хлопці навипередки розповідали про дупло матері. У ньому так гарно сховатися!

Пані сотникова поклала дітей спати і вийшла на ганок подихати вечірньою прохолодою. Її увагу привернула далека заграва. Невже десь пожежа? А якщо театри?

Сотничиха кинулася до будинку й почала скликати слуг. Сотника не було вдома, тому про оборону вона мусила подбати сама. Одного зі слуг було послано дізнатися, де горить.

Швидкими точними рухами пані сотникова запалила кілька воскових свічок, збудила хлопчиків. Коли брати одягнулася, мати. Звеліла їм бігти до саду й заховатися в дуплі дуба.

Слуга повернувся із невтішною звісткою. Сусідське обійстя спалила шляхта.

У будинку ставало все гамірніше. Набивали пістолі й мушкети. Готувалися до оборони.

    За З Тулуб

Категорія: українська мова | Додав:
Переглядів: 2399 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.2/4
Всього коментарів: 1
avatar
1
чому  театри а не татари
avatar