Головна » Файли » Предмети » українська мова

Правила фонетичної транскрипції
17.12.2019, 01:53
загрузка...

Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних.

Голосні звуки: [а], [е], [и], [і], [о], [у].

Голосні звуки можуть бути ненаголошеними й наголошеними. Наголошені голосні вимовля- ються чітко і ясно, як правило, не викликаючи труднощів у написанні.

Приголосні звуки: [б], [п], [д], [д'], [т], [т'], [ґ], [к], [ф], [ж], [з], [з'], [ш], [с], [с'], [г], [х], [дж], [дз], [дз'], [ч], [ц], [ц'], [в], [й], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р'].

За участю голосу та шуму приголосні поділяються на

- дзвінкі (творяться за допомогою гoлосу та шуму) та

- глухі (творяться за допомогою лише шуму) звуки.

В українській мові

20 дзвінких звуків: [г], [ґ], [д], [д'], [з], [з '], [ж], [дз], [дз'], [дж], [б], [л], [л '], [м], [н], [н'], [в], [р], [р'], [й], а

12 глухих звуків: [х], [к], [т], [т'], [с], [с'], [ш], [ц], [ц'], [ч], [п], [ф].

Більшість дзвінких і глухих звуків в українській мові є парними:

[г] — [х], [ґ] — [к], [д] — [т], [з] — [с], [ж] — [ш], [дз] — [ц], [дж] — [ч], [б] — [п].

Не мають пари звуки [ф], [л], [м], [н], [в], [р], [й].

Також приголосні звуки розрізняються за твердістю й м’якістю вимови:

твердих приголосних 22, м’яких 10.

Більшість твердих і м’яких звуків є парними:

[д] — [д'], [т] — [т'], [з] — [з '], [с] — [с'], [дз] — [дз'], [ц] — [ц'], [л] — [л'], [н] — [н'], [р] — [р'].

Не має пари серед твердих звук [й].

М'які приголосні звуки: [й], [д], [т], [з], [с], [ц], [дз], [л], [н], [р] - позначаються в транскрипції рискою зверху.

Увага: Приголосний [й] завжди є м'яким, тому скісної рисочки біля нього писати не треба.

Крім того, в українській мові, головним чином перед [і], з’являються ледь пом’якшені відтінки ряду твердих приголосних, які не мають м’яких відповідників.

Вони називаються пом’якшеними. Ці звуки в транскрипції позначаються знаком "апостроф".

Пом’якшені приголосні звуки:'], [п'], [в'], [м'], [ф'], [ж'], [ч'], [ш'], [дж'], [Ґ'], [к'], [х'], [г']

Фонетична транскрипція — це запис усного чи писемного мовлення (за допомогою букв і спеціальних знаків) із метою точного відтворення звукового складу слова на основі звукового принципу.

Фонетична транскрипція – спосіб передавання на письмі усної мови з усіма її звуковими особливостями.

Спеціальні знаки транскрипції

*шкільна програма не вимагає розрізняти певні особливості вимови, отже транскрипція спрощена:

звуки [ ĭ ], [j] - позначаємо [й],

звуки [ў], [в] - позначаємо [в].

 Зразки запису слів у фонетичній транскрипції:

Записуючи слово фонетичною транскрипцією, слід дотримуватися таких вимог:

- у фонетичній транскрипції усі слова пишуться з малої букви;

- кожна буква повинна вживатися тільки для позначення одного звука;

-  кожен звук повинен позначатися завжди однією й тією самою буквою;

- різні відтінки одного й того самого звука передаються діакритичними знаками, які ставляться над буквами, під буквами або збоку від них;

- у фонетичній транскрипції не позначаються букви я, ю, є, ї, ь та знак апострофа.

- Букви Я, Ю, Є на початку слова, після голосного, після м’якого знака й апострофа передають два звуки: [йа], [йу], [йе]:

п’ять — [пйат'], б’ють — [бйут'], п’є — [пйе]; єнот — [йенот], ялинка — [йалинка], юність — [йун'іс'т'], двадцять тисяч льє — [л'йе],
маяк — [майак], дієта — [д'ійета];

- Букви Я, Ю, Є у позиції після приголосного передають один звук і м’якість попереднього приголосного [а], [у], [е]:

буряк — [бур'ак], людина — [л'удина].

- Буква Ї – завжди позначає два звуки [йі]: їжак — [йіжак], гаївка — [гайівка], під’їхати — [п’ідйіхати].

- Буква Щ завжди дає два звуки [шч]: щасливий — [шчасливий], хрещений — [хреишчений], щука — [шчука].

- Буквосполучення дж та дз позначають два звуки, якщо д належить до префікса: [п’ідзв’ітний], [п’ідживлеин':а].

- Буквосполучення дж та дз позначають один звук, якщо обидва належать до кореня: [бджола], [дз'в’ін] - дужка над дж, дз.

- М’який знак звука не позначає, а передає м’якість попереднього приголосного: льон — [л'он], промінь — [пром’ін'], здається — [здайет'с'а].

- На м’якість попереднього приголосного вказують букви і, я, ю, є: [м’істо], [св’ато], [л'ул'ка], [л':ец'а].

- Подовження або подвоєння приголосного звука у фонетичній транскрипції позначається двома крапками: обличчя — [облич’:а], піддашшя — [п’ід:аш’:а], від’їжджати — [в’ідйіж:ати].

- На стику глухих і дзвінких приголосних, м’яких і твердих приголосних, приголосних різних за місцем і способом творення відбувається уподібнення, яке передається у фонетичній транскрипції: з-поміж — [спом’іш], умиваєшся — [умиевайес':а], милуєшся — [миелуйес':а].

- Дзвінкі приголосні звуки завжди вимовляються дзвінко в кінці та в середині слова: народ [народ], гриб [гриб], дудка [дудка], ніжка [ніжка].

Виняток становить [г], який перед [к], [т] змінюється на [х]: легко [лехко], вогко [вохко], нігті [ніхті], кігті [к’іхті].

 

Правила транскрипції

1. У транскрипції використовуються лише малі літери.

2. Слово, що транскрибується, береться у квадратні дужки: [].

3. Букви я, ю, є позначаються звуками [йа], [йу], [йе] при роздільній вимові і звуками [а], [у], [е] при пом’якшенні попереднього приголосного: [йурта], [с'аjво].

4. Буква ї в транскрипції позначається [йі]: [йіжа].

5. У транскрибованому слові обов’язково ставиться наголос.

6. Для позначення м’якості приголосного звука використовується знак м’якості [ '] риска.

7. Для позначення напівпом’якшених приголосних у позиції перед і або я, ю, є (без роздільної вимови) використовується знак напівпом’якшення [’] кома зверху.

8. Довгий звук (на письмі відтворюється подвоєнням букв) у транскрипції позначається двокрапкою [н:].

9. Дужка над звуками [дж], [дз], [дз'] означає злиту вимову, тобто перед нами три звуки, а не шість.

10. При наближеній вимові ненаголошеного голосного звука використовують позначення типу [ие ]. Такий запис означає, що звук [и] в ненаголошеній позиції наближується у вимові до [е].

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Звук - характеристика

[б] Шумний, губний, губно-губний, проривний, дзвінкий, твердий
[б’] Шумний, губний, губно-губний, проривний, дзвінкий, напівпом’якшений
[в] Сонорний, щілинний, дзвінкий, твердий
[в’] Сонорний, щілинний, дзвінкий, напівпом’якшений
[г] Шумний, глотковий, щілинний, дзвінкий, твердий
[г’] Шумний, глотковий, щілинний, дзвінкий, напівпом’якшений
[ґ] Шумний, задньоязиковий, проривний, дзвінкий, твердий
[д] Шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, дзвінкий, твердий
[д'] Шумний, середньоязиковий, проривний, дзвінкий, м’який
[ж] Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний, дзвінкий, шиплячий, твердий
[ж’] Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний, дзвінкий, шиплячий, напівпом’якшений
[ д͡ж ] Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат, дзвінкий, твердий
[ д͡ж ’] Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат, дзвінкий, напівпом’якшений
[з] Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, твердий
[з'] Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, дзвінкий, свистячий, пом’якшений
[ д͡з ] Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, дзвінкий, свистячий, твердий
[ д͡з '] Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, дзвінкий, свистячий, пом’якшений
[й] Сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який
[к] Шумний, задньоязиковий, проривний, глухий, твердий
[к’] Шумний, задньоязиковий, проривний, глухий, напівпом’якшений
[л] Сонорний, передньоязиковий, зімкнено-прохідний, плавний, твердий
[л'] Сонорний, середньоязиковий, зімкнено-прохідний, плавний, м’який
[м] Сонорний, губний, губно-губний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий
[м’] Сонорний, губний, губно-губний, зімкнено-прохідний, носовий, напівпом’якшений

[н] Сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий
[н'] Сонорний, середньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, м’який
[п] Шумний, губний, губно-губний, проривний, глухий, твердий
[п’] Шумний, губний, губно-губний, проривний, глухий, напівпом’якшений
[р] Сонорний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, зімкнено-прохідний, твердий
[р'] Сонорний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, зімкнено-прохідний, пом’якшений
[с] Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, твердий
[с'] Шумний, передньоязиковий, зубний, щілинний, глухий, свистячий, пом’якшений
[т] Шумний, передньоязиковий, зубний, проривний, глухий, твердий
[т'] Шумний, середньоязиковий, зубний, проривний, глухий, м’який
[ф] Шумний, губний, губно-зубний, щілинний, глухий, твердий
[ф’] Шумний, губний, губно-зубний, щілинний, глухий, напівпом’якшений
[х] Шумний, задньоязиковий, щілинний, глухий, твердий
[х’] Шумний, задньоязиковий, щілинний, глухий, напівпом’якшений
[ц] Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, глухий, свистячий, твердий
[ц'] Шумний, передньоязиковий, зубний, африкат, глухий, свистячий, пом’якшений
[ч] Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат, шиплячий, твердий
[ч’] Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, африкат, шиплячий, напівпом’якшений
[ш] Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний, шиплячий, твердий
[ш’] Шумний, передньоязиковий, піднебінно-зубний, щілинний, шиплячий, напівпом’якшений

Фонетика української мови

Фонетика — це звуки мови. Звуки ж на письмі ми позначаємо за допомогою умовних знаків — букв. Тим часом між звуками і буквами нема цілковитої тотожності. Щоб діти не сплутували ці два поняття, перед тим як вивчати фонетику, слід насамперед докладно зупинитися на розбіжностях між звучанням і написанням слів.

Для цього визначаємо на слух, скількома і якими звуками різняться подані групами слова: рак — лак — ляк — як; бук — лук — люк — в’юк; дух — пух — нюх; рама — яма — тяма; чемний — темний — ємний; карий — ярий; рясно — ясно, сісти — їсти; мох — льох; вожу — воджу; жбан — дзбан; буран — бур’ян; хлопчак — хлоп’як; щука — штука, оченята — щенята.

В українській мові є 38 звуків і 33 букви. Більшість букв однозначні, тобто кожна з них позначає один звук. Але є й особливі букви.

Буква ь сама по собі ніякого звука не позначає, вона лише вказує на м’якість приголосного: стан [стан] — стань [стан’].

Букви ї та щ завжди позначають два звуки: іде [іде ] — їде [йі де], дошка [дошка] — дощ [дошч].

Букви я, ю, є безпосередньо після приголосного позначають, як і м’який знак, його м’якість і відповідно голосні а, у, е: лак [лак] — ляк [л’ак], лук [лук] — люк [лʹук], небо [небо] — синє [син’е].

В інших випадках вони читаються як два звуки йа, йу, йе: яр [йар], пояс [по йас], в’яз [вйаз], в’юн [вйун].

Буквосполучення дж, дз на межі префікса і кореня позначають два звуки: відземок, піджива; в інших випадках — один звук: джміль, дзвін. Коли учні чітко усвідомлять різницю між звуками й буквами, вони правильно сприйматимуть відомості з фонетики.

Тест 1. Слова запишіть у три колонки: 1) звуків менше, ніж букв; 2) звуків і букв порівну; 3) звуків більше, ніж букв.

Стернище, зв’язківець, дядько, каюта, очерет, якір, кип’ятильня, клямка, окунь, з’ясуйте, збуджений, оказія, стоїчно, шифоньєр, сиджу, юрба, щепа, квітень, остюк, зброя, кар’єра, ньютон, видзвонити.

Ключ. З других букв виписаних слів має скластися початок вислову Т.Шевченка: “…то й мудрість би була своя”.

Вивчаючи фонетику, діти повинні зрозуміти, що це не хаотичний набір звуків, не довільний набір розрізнених правил. Фонетика української мови — це чітко зорганізована система звуків, підпорядкована певним фонетичним законам. Чому одні звуки ніяк не сплутуються (е та у, і та а, г та ч, ж та ц), а інші можуть сплутуватися (е та и, о та а, г та х, ж та з)?

Чому одні звуки чергуються (г — ж, т — ч), інші — ні (г — н, т — з)?

Властивості звуків залежать від участі тих чи інших мовних органів у їхньому творенні.

Насамперед усі звуки мови поділяються на голосні і приголосні залежно від того, чи творяться вони чистим тоном (лише дрижать голосові зв’язки), чи в їхньому творенні бере участь шум, який виникає внаслідок подолання різних перепон на шляху видихуваного повітря. Утворені чистим тоном — голосні (їх є 6); утворені з участю шуму — приголосні (їх є 32).

Фонетичний словник онлайн тут (це зразки фонетичної транскрипції слів, приклади фонетичного розбору, транскрипція онлайн)

Категорія: українська мова | Додав:
Переглядів: 60 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar