Головна » Файли » Предмети » українська мова

Схема синтаксичного аналізу простого речення
22.10.2019, 22:11
загрузка...

1/ Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Указати, що речення просте.

2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спо­нукальне.

3. Речення окличне чи неокличне.

4. Охарактеризувати речення за його будовою:

а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного);

б) поширене чи непоширене;

в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);

г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене).

5. Підмет, чим він виражений.

6. Присудок, його тип, чим він виражений.

7. Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані. (Спочатку розглядаємо групу підмета, а потім групу присудка).

8. Пояснити розділові знаки.

Зразок

Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу (О.Десняк).

1.     Речення просте.

2.     Розповідне.

3.     Неокличне.

4.     Двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене.

5.     Підмет Марійка, простий виражений іменником.

6.     Присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу.

7.     У групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (диви­лась (як?) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого?) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка (подругу (яку?) здивовану) і поєднується з ним зв'язком узгодження.

2/ Схема синтаксичного аналізу простого речення

1. Визначити тип речення

- за метою висловлювання (розповідне, питальне,спонукальне);

- емоційним забарвленням (окличне / неокличне);

- за відношенням до дійсності (стверджувальне, заперечне).

2. Знайти предикативну основу.

Визначити різновид простого речення за характером предикативних основ (двоскладне чи односкладне (означено-, неозначено-, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, ґенітивне, номінативне, вокативне);

за наявністю / відсутністю поширюючих членів речення (поширене, непоширене);

за наявністю / відсутністю необхідних членів речення (повне чи неповне (контекстуально неповне, ситуативнонеповне, еліптичне));

за наявністю / відсутністю ускладнення (неускладнене чи ускладнене (однорідними членами речення, уточнюючими членами речення, відокремленими другорядними членами речення, вставними і вставленими компонентами, звертаннями)).

3. Проаналізувати кожен із головних членів речення за будовою та морфологічним вираженням.

4. Визначити групу підмета і присудка (якщо є) і схарактеризувати кожен із поширюючих членів за будовою і морфологічним вираженням.

5.Пояснити пунктуацію.

Наприклад: Повітря було наповнене пряною свіжістю нічного дощу, перестояними пахощами осінніх квітів (П.Гуріненко).

Речення просте, розповідне, неокличне, стверджувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними додатками (кома при однорідних додатках).

Предикативна основа: повітря було наповнене; повітря – підмет, простий,виражений іменником; було наповнене – присудок, складений іменний, виражений допоміжною дієслівною зв’язкою бути у минулому часі та пасивним дієприкметником.

Група підмета відсутня.

Група присудка: було наповнене (чим?) свіжістю, пахощами – однорідні додатки, непрямі,виражені іменниками в орудному відмінку;свіжістю (якою?) пряною – означення, узгоджене, виражене прикметником;свіжістю (чого? якою?) дощу – синкретичний член речення (додаток, прямий,виражений іменником у родовому відмінку на позначення частковості;означення, неузгоджене, виражене іменником у родовому відмінку);дощу (якого?) нічного – означення, узгоджене, виражене прикметником;пахощами (якими?) перестояними – означення, узгоджене, виражене пасив#ним дієприкметником;пахощами (чого? якими?) квітів – синкретичний член речення (додаток,непрямий, виражений іменником у родовому відмінку; означення, неузгоджене, виражене іменником у родовому відмінку);квітів (яких?) осінніх – означення, узгоджене, виражене прикметником

Категорія: українська мова | Додав:
Переглядів: 58 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar