Головна » Файли » Предмети » українська мова

Стилі мовлення
21.05.2015, 10:29
загрузка...

Таблиця «Основні ознаки стилів мовлення»

Стилі
мовлення
Мета
мовлення
Сфера
використання
Види
висловлювань
Мовні
особливості
Розмовний Обмін інфор-
мацією, дум-
ками, вражен-
нями, прохан-
ня чи надання
допомоги
Побут, осо-
бисте листу-
вання
Розмови,
особисті
листи
Побутова лек-
сика, емоційно
забарвлені слова,
звертання, вигу-
ки, вставні слова
Науковий Повідомлен-
ня про науко-
ві дослідження;
передача науко-
вої інформації
Наука, осві-
та, техніка
Науко-
ва лекція,
доповідь,
наукова
стаття, під-
ручник
Терміни, складні
речення, логіч-
ність, послідов-
ність, точність
Художній Вплив на дум-
ки і почуття
людей за допо-
могою художніх
образів
Художня
література
Казка,
легенда,
вірш, опо-
відання,
повість,
роман,
п’єса
Слова в перенос-
ному значенні,
образні вислови
Публіцис-
тичний
Обговорення,
відстоювання,
популярний
виклад фактів,
подій
Суспільне
або політич-
не життя
Промо-
ва, виступ,
газетна
чи журналь-
на стаття
Емоційно
забарвлені слова,
риторичні запи-
тання, вигуки,
повтори
Офіційно-
діловий
Регулювання
офіційно-діло-
вих стосунків
Офіцій-
ні, службові
стосунки
Закони,
постанови,
угоди, ого-
лошення,
протоколи
Однозначність
формулювань,
стандартна лек-
сика, точність,
відсутність емо-
ційно забарвле-
них слів

Стиль мовлення — це своєрідна сукупність мовних засобів, що свідомо використовуються мовцем за певних умов спілкування.
Розрізнення стилів залежить від основних функцій мови — спілкування, повідомлення — і діяльності, впливу. Основна функція офіційно-ділового стилю — повідомлення фактів державного чи приватного значення.
В офіційно-діловому стилі написані протоколи, звіти, плани, програми, закони (в т. ч. Основний закон — Конституція України).
Тексти офіційно-ділового стилю повинні бути особливо точними, однозначними, не допускати різного тлумачення. Ці якості досягаються вживанням стандартних складових частин, усталених зворотів, специфічної ділової лексики, чіткістю побудови. В офіційно-діловому стилі неприпустимі образність, емоційність, переносне вживання слів.

 

Художній стиль

Художній стиль є складним сплавом, у якому відображається все багатство національної мови. Тут можливе поєднання елементів усіх стилів літературної мови. Засобами художнього слова через систему образів художній стиль впливає на розум, почуття та волю читачів, формує їхні ідейні переконання, моральні якості й естетичні смаки.

Образність відрізняє художній стиль від решти стилів. Використання мовних засобів зумовлено його призначенням — образно відтворити дійсність. Мова художньої літератури характеризується виключним багатством лексики і фразеології. У художні твори вводяться історизми, архаїзми, діалектизми, елементи просторіччя, навіть жаргонізми. Приклад архаїзмів: Німим отверзуться уста.

Приклад діалектизмів: «В Яремчі, неподалік від водоспаду, сидів гуцул у кептарику, в брилку, у вишитій сорочці і палив люльку. Поряд лежали полотняні бесаги з якимось кадібком, купленим у Яремчі на ярмарку, біля бесагів витяглись ноги у білих гачах».

У художньому стилі широко використовується емоційно-експресивна лексика: синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, фразеологізми. Для передачі думки використовуються різноманітні художні засоби (епітети, метафори, порівняння, символи тощо).

Науковий стиль

Основна функція наукового стилю — повідомлення. Твори, написані в цьому стилі, містять наукову інформацію, тому до нього ставляться жорсткі вимоги в дотриманні норм.

Сфера застосування наукового стилю — наукові й науково-технічні праці, призначені для спеціалістів, підручники для вищих шкіл.

Основні ознаки наукового стилю: ясність і предметність тлумачень, логічна послідовність і доказовість викладу, узагальненість понять і явищ, об’єктивний аналіз, точність і лаконічність висловлювань, аргументація та переконливість тверджень.

Головна ознака наукового стилю — термінологічність.

Твори в науковому стилі насичені абстрактною лексикою. Загальновживані слова використовуються, як правило, лише в одному зі своїх значень.

У науковому стилі допускається повторення тих самих слів у невеликому за розмірами тексті. Це обумовлено необхідністю точно й однозначно виражати думку.

У науковій мові переважають складні речення.

Публіцистичний стиль

Основна функція публіцистичного стилю — формування громадської думки. У публіцистичному творі потрібно не тільки подати інформацію, а й пояснити її з певних позицій, переконати читача в правильності цих позицій. Поєднання логічності викладу матеріалу з емоційно-експресивним забарвленням є важливою особливістю публіцистичного стилю.

Публіцистичному стилю властиві короткі прості речення, часто питальні або окличні, звертання, вигуки. Лексика його носить переважно суспільно-політичний характер. Часто публіцистичні тексти мають форму діалогу. «Проблеми із самоврядуванням часто криються на рівнях, про які й не підозрюємо. Чи ними нехтуємо, намагаючись розв’язати проблему одномоментно. Новітні традиції, закладені в суспільну свідомість впродовж сімдесяти років історії, яка передувала нинішнім часам нашої незалежності, не минули безслідно. Нас привчили до словесної еквілібристики настільки, що... Хіба не тавтологія — «самоврядування» і «врядування», якщо обидва означають уміння давати собі лад? Було тільки бажання, аби в житті окремої людини виникло розуміння, що не треба все перекладати на плечі держави...»

Офіційно-діловий стиль

Офіційно-діловий стиль — це стиль документів. Він використовується для спілкування в державному, громадському, політичному і господарському житті; у ділових стосунках між державами, установами та окремими громадянами суспільства. Офіційно-діловий стиль відрізняється від інших наявністю стандартизованості, тобто використанням сталих зворотів, однотипових виразів та вживанням спеціальної офіційно-ділової термінології. Текст, складений в офіційно-діловому стилі, має бути змістовним, точним, стандартним та інформативним.

Побудова речень відзначається лаконізмом, речення структурно чіткі.

«Предметом застави не можуть бути об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації. Крім того, не можуть бути предметом застави цілісні майнові комплекси та їх структурні підрозділи підприємств, майно та кошти благодійних організацій». (Закон України «Про заставу»)

Розмовний стиль

Розмовний стиль виконує функцію спілкування. Він характеризується невимушеністю і простотою форм. Розмовним стилем люди користуються в усіх сферах життя: у побуті, у сім’ї, на виробництві. Основне призначення цього стилю — бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, судженнями, оцінками, почуттями, з’ясування виробничих і побутових стосунків.

Лексику розмовного стилю представлено великою кількістю експресивних та емоційно-забарвлених слів, зокрема метафор, порівнянь, синонімів, фразеологізмів, фольклоризмів, діалектизмів, просторічних та скорочених слів, вигуків тощо.

У розмовному мовленні широко використовуються прості речення, переважно короткі (неповні, обірвані, односкладні). Розмовне мовлення здебільш спонтанне, непідготовлене, тому його компонентами є позамовні елементи: міміка, жести, поширена ситуація.

— «Грицю! — сказав батько.

— Га! — сказав Гриць.

— Видиш оту хату?

— Видзу.

— Пам’ятай собі, се школа.

— Ба, — сказав Гриць.

— Сюди будеш ходити вчитися.

— Ба, — сказав Гриць.

Зразки стилів

Діловий

Генпідрядчик зобов’язується виконати передбачені договором буді­ вельно‑монтажні роботи відповідно до затвердженої в установленому поряд­ ку проектно-кошторисної документації і здати Замовникові в обумовлені договором терміни ці роботи, підготовлене до комплексного випробуван­­ня устаткування і до введення в дію закінчені будівництвом об’єкти. (З тексту Договору).

Художній

От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходить до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то круг­ ленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки. (Нечуй-Левицький, «Микола Джеря»).

Розмовний

— Вже й знайшов красуню! Та в неї лице, як тріска, стан, наче ко­ пистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торох­тять! — Але ж ти і вередливий! То сватай Хотину Корчаківну. — Чи ти здурів? Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні со­ баки брешуть, а на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. (Нечуй-Левицкий, «Кайдашева сім’я»).

Науковий

Есеїстичний ракурс бачення світу сполучений з виходом у сферу трансфізичного, спробою оцінити реальність із позицій макрокосму. Се­ мантика молодіжної есеїстичної прози визначається умовами менталь­ності, яка змінилась, зламом аксіологічної парадигми, розриванням зв’яз­ ків між позначаючим й позначуваним. (З літературнознавчої статті)

Категорія: українська мова | Додав: | Теги: художній стиль, науковий стиль, публіцистичний, стилі мовлення, про стилі
Переглядів: 5100 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 4.5/2
Всього коментарів: 0
avatar