Головна » Файли » Предмети » українська мова

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ. Українська мова 5 клас.
27.07.2014, 02:03
загрузка...

Тестові завдання для тематичного контролю у 5 класі

1. Іменник

а) означає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які?

б) означає  дію предмета і відповідає на питання  що робить? що робив? що зробить?

в) означає предмет і відповідає на питання хто? що?

Навести приклад  іменника.

2. Прикметник

а) означає  ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які?

б) означає кількість, порядок предметів при лічбі і відповідає на питання  скільки? котрий? котра? котре?

в) означає ознаку дії і відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли?

Навести приклад прикметника.

3. Займенник

а) означає назву предмета;

б) вказує на особу або предмет, ознаки, кількість, але не називає їх;

в) означає ознаку предмета.

Навести приклад займенника.

4. Незмінюваною самостійною частиною мови є

а) прикметник;

б) прислівник;

в) займенник.

Навести приклад такої незмінної самостійної частини мови.

5. Числівниками є слова

а) п’ять, п’ятий, п’ятеро;

б) п’ятірка, п’ятикутник;

в) вп’яте, п’ятиповерховий.

Навести приклад числівника.

6.  Службовими частинами мови є

а) від, до, за, у, і, але, проте;

б) я, він, ми, наш, кожен;

в) високо, вгорі, восени, вчора.

Скласти й записати речення, підкреслити в ньому службові частини мови.

***

І  варіант

1.Словосполучення і речення вивчає такий  розділом  науки про мову:

а) фонетика;

б) графіка;

в) синтаксис.

2. Словосполучення складається із

а) рівноправних слів;

б) головного й залежного слова;

в) слів, які виступають у реченні підметом і присудком.

3. До словосполучень не можуть належати:

а) поєднання іменників із прикметниками ( погожий день, щире слово);

б) поєднання іменників або займенників із прийменниками (після уроків, зі мною);

в) поєднання дієслів із прислівниками (працювати наполегливо, рухатися швидко).

4. Змістовий зв’язок встановлюється у словосполученні за допомогою

а) питання, яке ставиться від головного слова до  залежного;

б) питання, яке ставиться від залежного слова до головного;

в) питань, які ставляться окремо  до головного слова і до залежного.

5. Граматичний зв’язок між словами у словосполученні здійснюється за допомогою

а) питання, яке ставиться від головного слова до залежного;

б) питання, яке ставиться від залежного слова до головного;

в) закінчення або  закінчення і прийменника.

6. Речення  є

а) засобом вираження думки;

б) засобом називання предметів, їхніх ознак, дій;

в) поєднанням звуків,  з яким пов’язане певне значення.

7. Граматична основа речення складається

а) з підмета і означення;

б) з підмета і присудка;

в) з присудка та обставини.

8. З двох дієслів – неозначеної форми дієслова і змінюваного допоміжного дієслова (вчимося плавати, почало сутеніти) складається:

а) простий присудок;

б) складений іменний присудок;

в) складений дієслівний присудок.

9. Другорядні члени речення - це

а) підмет, присудок, обставина;

б) означення, додаток, обставина;

в) означення, обставина, присудок.

10. Членами речення не виступають слова таких частин мови:

а) іменники, дієслова;

б) прикметники, займенники;

в) прийменники, сполучники.

11. Спонукання до дії (наказ, прохання)  вражається

а) у розповідному реченні;

б) у питальному реченні;

в) у спонукальному реченні.

12. Залежно від того, виражають чи не виражають речення емоційні переживання мовця, вони поділяються

а) на розповідні та окличні;

б) на окличні і неокличні;

в) на окличні і спонукальні.

 

ІІ варіант 

1. Словосполучення складається

а) з двох рівноправних слів;

б) з головного й залежного слова;

в) з поєднання  слів самостійної та службової частин мови.

Скласти й записати словосполучення дієслово+прислівник (напр.: читати виразно; писати грамотно).

2. Речення

а) виражає закінчену думку;

б) поєднує в собі  два слова: головне і залежне;

в) називає  предмет, явище або процес.

Скласти й записати  поширене речення, підкреслити в ньому всі члени речення.

3. За метою висловлювання речення бувають

а) розповідні, питальні, окличні;

б) розповідні, спонукальні, окличні;

в) розповідні, питальні, спонукальні.

Скласти (пригадати) й записати спонукальне  речення (напр.: Будь не примітливий, а привітливий. (Нар.творч.).

4. Граматична основа речення складається

а) з головних членів речення: підмета і присудка;

б) з одного головного і одного другорядного члена речення;

в) з другорядних членів речення, найбільш важливих для розуміння змісту речення.

Скласти й записати речення, підкреслити в ньому граматичну основу.

5.  Додатком у реченні На сопілці соловейком виграва Іванко (П.Зуб.) є слово

а) Іванко;

б) на сопілці;

в) соловейком.

Скласти й записати речення за схемою:  означення – підмет – присудок – обставина (напр.: Білесенькі сніжиночки спустилися згори).

6. Словосполученням є таке поєднання слів:

а) опадає листя;

б) берези і липи;

в) улюблена пора року.

Скласти й записати непоширене словосполучення із словом  співати (напр.: співати  колядку).

 

ІІІ варіант
1. Непоширеним є словосполучення, яке

в) складається з двох  самостійних слів.

б) складається з трьох і більше самостійних слів;

в) складається не менш як з чотирьох самостійних слів.

Скласти й записати непоширене словосполучення (напр.: дотепне слово;  дісталися  швидко).

2. Головні члени речення, це

а) підмет і додаток;

б) підмет і присудок;

в) присудок і обставина.

Скласти й записати поширене речення, підкреслити в ньому головні  члени речення (напр.: Вишиваю вишиваночку я для братика Іваночка (В.Гринько).

3. Складений іменний присудок складається

а) з двох дієслів – неозначеної форми дієслова і  змінюваного допоміжного дієслова) (вмію  вишивати);

б) з іменної частини (іменника, прикметника, займенника) і допоміжного дієслова-зв’язки) (стану лікарем);

в) з одного слова.

Скласти (пригадати) й записати речення із складеним іменним присудком (напр.: Рік  був  щасливий).

4. Обставина - це

а) головний член речення, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?

б) другорядний член речення, що означає ознаки дії і відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли?  чому?

 в) другорядний член речення, що означає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?

 Скласти (пригадати) й записати речення, в якому  слово щедро  виступало б обставиною (напр.: Де господар добре робить, там і поле щедро родить. (Нар.творч.).

5. Присудок у реченні Словом можна зцілити людину є

а) складеним іменним;

б) складеним дієслівним;

в) простим.

Скласти й записати речення із складеним  дієслівним присудком, присудок підкреслити (напр.: Кожна українка може вишити  гарний рушник).

6. Речення  Небеса блакитні сяють з глибини (Д.Павличко.) є

а) розповідним, неокличним;

б) розповідним, окличним;

в) спонукальним, окличним.

Скласти (пригадати)  й записати  спонукальне окличне речення (напр.: Як той дуб, ти гордо стій! (Б.Грінченко.)

***

 

1. Однорідні члени речення - це

а) усі члени речення, крім головних;

б) члени речення, які відповідають на одне і те питання, відносяться до одного й того члена речення;

в) члени речення, що складають граматичну основу речення.

Скласти (пригадати) й записати речення з двома однорідними присудками. Однорідні присудки підкреслити (напр.: Зашуміла віхола, холодом задихала. (В.Кравчук.).

2. Слова із загальним значенням щодо  перелічуваних однорідних членів називаються

а) узагальнюючими;

б) вставними;

в) допоміжними.

Скласти й записати речення із словом із загальним значенням рослини та однорідними членами речення  кущі, мох, трава, квіти.

3. Після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення ставиться

а) кома;

б) тире;

в) двокрапка.

Скласти й записати речення з узагальнюючим словом дерева перед однорідними  додатками.

4. Між однорідними членами речення, що не поєднуються сполучниками, ставиться

а) тире;

б) двокрапка;

в) кома.

Скласти й записати речення з однорідними членами речення, що не з’єднуються сполучниками (напр.: Притулюся щокою до щоки вересневого сонця і згадаю матір свою. (Є.Гуцало.)

5. Однорідними у реченні Природа, час і терпеливість – найкращі лікарі. (Нар.творч.)є

а) підмети;

б) означення;

в) обставини.

Скласти й записати речення з однорідними означеннями веселий, дотепний, кмітливий.

6. Узагальнююче слово у реченні  Я знаю українських художників: Тараса Шевченка, Олександра Мурашка, Катерину Білокур є

а) додатком;

б) підметом;

в) присудком.

Скласти й записати речення із узагальнюючим словом-обставиною (напр.: скрізь, завжди).

***

1. Звертання

а) називає того, хто до когось звертається;

б) називає того, до кого звертаються;

в) виражає ставлення мовця до повідомлюваного ним.

Скласти (пригадати) й записати речення із звертанням, звертання підкреслити (напр.:  Чи ти в лузі не калина, Україно? Чи не твій то голос лине солов’їно? (Д.Білоус.)

2. У реченні звертання

а) є головним членом речення;

б) є  другорядним членом речення;

в) не є членом речення.

Скласти (пригадати) й записати речення із звертанням, підкреслити в ньому всі члени речення (напр.: Глянь, дитино, глянь, кохана, йде у гості ніч різдвяна. (В.Гринько.)

4. Вставні слова і сполучення слів

а)  виражають ставлення мовця до  повідомлюваного ним;

б) означають час, місце, умову, причину того, про що йдеться у реченні;

в) називають того, до кого звертаються.

Скласти (пригадати) й записати речення із вставним словом (сполученням слів), вставне слово (сполучення слів) підкреслити (напр.: Гарна писанка у мене, мабуть, кращої нема. (К.Перелісна.)

3. На письмі звертання  виділяються

а) комами або знаком оклику залежно від інтонації;

б) лапками;

в) тире.

Скласти (пригадати) й записати речення із звертанням, у якому після звертання треба поставити знак оклику (Яблунько, яблунько зелененька! Кинь мені яблучко солоденьке! (К.Перелісна).

5. У реченні Мабуть, не з тієї ноги встав (Нар.творч.) вставне слово стоїть

а) на початку речення;

б) у середині речення;

в) в кінці речення.

Перебудувати подане речення так, щоб вставне слово стояло у кінці речення. Записати речення.

6. Звертанням у реченні Водичко, умий моє личко (Г.Демченко.) є

а) личко;

б) водичко;

в) моє.

Скласти й записати речення із звертанням, вираженим іменником у формі кличного відмінка (напр.: Пилипку, Пилипку, поливай липку! (А.Камінчук.) 

***

 1. Складне речення

а) має одну граматичну основу;

б) має  дві граматичні основи;

в) має дві  і більше граматичні основи.

Скласти й записати складне речення з трьома граматичними основами; граматичні основи підкреслити (напр.: Хліб не зайчик з лісу носить, брат мій сіє, тато косить. (В.Гринько.) .

2. Прості речення у складному пов’язані між собою

а) за змістом, інтонацією та сполучниками або за змістом та інтонацією;

б) за змістом і обов’язково сполучниками;

в) за допомогою сполучників або без сполучників, але не обов’язково за змістом.

Скласти (пригадати) й записати складне речення, частини якого з’єднуються без сполучників (сполучних слів) (напр.: Йому добре живеться: в нього півень несеться. (Нар.творч.).

3. Перед сполучниками і, та, але, проте, однак, чи, що, щоб, які з’єднують частини складного речення, ставиться

а) кома;

б) тире;

в) двокрапка.

Скласти (пригадати) й записати складне речення, частини якого пов’язані сполучниками (і, та, а, але, що, щоб, проте  і т.ін.) (напр.: Щебече ранок, і на кленах печать свою кладе весна. (В.Сосюра.) Казав німий, що бачив сліпий, як втікав кривий. (Нар.творч.)

4. Речення  Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти. (Б.Грінченко.) є

а) розповідним; складним;

б) спонукальним, складним;

в) спонукальним, простим.

Скласти й записати розповідне складне речення (напр.: Бджола жалить жалом, а чоловік картає словом. (Нар.творч.)

5. Речення Ми з тобою ішли, і  синіли поля. (В.Сосюра.)

а) є простим реченням з однорідними присудками;

б) є складним реченням з двома граматичними основами;

в) є складним реченням з трьома граматичними основами.

Скласти й записати просте речення із однорідними членами, з’єднаними сполучниками і або та (напр.: Вітер носиться, літає, топче луки і поля. (Олександр Олесь.).

6. У реченні Дякую Богові, що Він дав мені народитися українцем. (О.Гончар.)

а) обидві частини є двоскладними простими реченнями (мають обидва головні члени);

б) обидві частини є односкладними простими реченнями (мають по одному головному члену);

в) одна частина є односкладним (має один головний член), а друга – двоскладним реченням  (має обидва головних члени).

Скласти й записати складне речення, одна з частин якого була б односкладним реченням, а друга – двоскладним ( напр.: Про це давно, давно я знаю, що можна плакать од краси. (В.Сосюра).

1. Пряма мова - це

а) висловлення певної особи, передане від імені того, хто з нею спілкувався;

б) точно відтворене висловлення певної особи, передане від її імені;

в) приблизно передане висловлення певної особи.

Скласти  (пригадати) й записати речення з прямою мовою після слів автора, пряму мову підкреслити (напр.: То ж цвіла калина, червоніла, достигала, всьому світу заявляла: “Я – країна Україна! На горі калина! (П.Тичина.) Віти й трави тихо моляться уклінно: «Невмируща будь, калино-Україно» (Д.Білоус.). Раз мені казала мати: “Можеш мов багато знати, кожну мову шанувати, та одну із мов усіх щоб у серці ти зберіг!” (М.Хоросницька.)

2. Пряма мова береться

а) в лапки;

б) в дужки;

в) в тире з обох боків.

Накреслити схему речення з прямою мовою після слів автора.

3. Діалог - це

а) зв’язне висловлювання однієї особи;

б) різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;

в) слова, яке вказують, кому належить пряма мова.

Скласти (пригадати)  й записати діалог  із двох реплік (напр.: - Чом ти, Петрику, сумний? - Каже мама: “Руки мий!” (В.Марсюк.).

4. Репліка - це

а)  слово, яке називає особу, яка бере участь у діалозі;

б) заключні слова кожного з діалогів;

в) слова одного з учасників діалогу.

Скласти схему діалогу з трьох реплік (або діалог із трьох реплік).

5. У реченні Казав пан: “Кожух дам!» (Нар.творч.) слова  кожух дам є

а) вставними словами;

б) словами автора;

в) прямою мовою.

Подане вище речення перебудувати так, щоб слова автора стояли після прямої мови.

6. Висловлювання  - Поїхали з нами, бабусю!

                                - Ніколи, синку, їхать, треба йти! (Нар.творч.)

а) є реченням з прямою мовою;

б) є  діалогом із двох реплік;

в) є діалогом із трьох реплік.

Подані вище речення  поширити словами автора.

1. Фонетика вивчає

а) знаки письма;

б) значущі частини слова;

в) звуки мовлення.

Записати фонетичною транскрипцією слово з трьох звуків (напр.: [т’ін’], [н’іч], [с’ім]).

2. Графіка вивчає

а) знаки письма;

б) звуки мовлення;

в) стилі мовлення.

Записати слово, в якому кількість букв і звуків не збігається (напр.: день, яр, щиро) .

3. Український алфавіт включає

а) 30 букв;

б) 32 букви;

в) 33 букви.

Будь-яких п’ять слів записати в алфавітному порядку.

4. Приголосні звуки поділяються на дзвінкі та глухі

а) відповідно до їх можливості поєднуватись між собою;

б) відповідно до участі голосу або голосу й шуму у їхньому творенні;

в) за активністю вживання в мовленні.

Дібрати й записати два слова, що починаються на дзвінкий та два слова, що починаються на глухий приголосний.

5. У слові щука

а) два голосних і два приголосних звуки;

б) один голосний і три приголосних;

в) два голосних і три приголосних.

Дібрати і записати три слова з буквою, яка завжди позначає два звуки (напр.: їжак, щока, площа).

6. У слові дзвін

а) один голосний і три приголосних;

б) один голосний і чотири приголосних;

в) два голосних і три приголосних.

Дібрати й записати три слова, в яких двома буквами позначено один звук (напр.: джура, дзеркало, джміль).

 

Категорія: українська мова | Додав:
Переглядів: 3309 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.2/4
Всього коментарів: 0
avatar