Головна » Файли » Предмети » українська мова

Теза
24.05.2015, 09:19
загрузка...

Ми вже знаємо, що таке текст, яка його структура, які види мовлен­ ня можуть бути реалізовані в тексті (роздум, розповідь, опис), якими вербальними засобами вони відтворюються. Для написання власного повідомлення, яке б відповідало логічним, змістовим, композиційним вимогам, нам треба зрозуміти принципи творення тексту. У висловлюван­ ні, яке ви пишете чи у формі шкільного твору на будь-яку літературну тему, чи у формі власного роздуму, чи репортажу, нарису та інших робіт, завжди повинна бути проблема, яку ви актуалізуєте, — моральна, соціальна, психологічна тощо.

Проблема може бути окреслена на початку міркування або після невеликого прологу, який умотивовує постановку проблеми. Цей композиційний рівень і становить вступну частину. Саму ж постановку проблеми, її формулювання висловлюємо в тезі, яка є важливим текстоорганізую­ чим — змістовим, композиційним, логічним — ланцюгом розвитку думки. І увесь текст на рівні його змісту має підпорядковуватись наміру мисленнєво розв’язати зазначену проблему, знайти шляхи її вирішення або проаналізувати, як ця проблема розв’язується письменником у ху­ дожньому творі. Обов’язковим компонентом структури тексту, як було вже зазначено, є резюмуюча частина, або висновки, у яких стисло й ла­ конічно узагальнюються ваші думки щодо поставленої проблеми, яка була акцентована в тезі.

Теза — коротко сформульована провідна думка твору, статті, доповіді, правильність якої треба довести. Цей термін походить з грець­кої мови; в античній системі правил побудови вірша теза означала сильну частину стопи, на яку приходиться смисловий акцент. Отже, як бачимо, посутньо теза зберегла свою ідею ключового рівня у фор­­муванні думки, перемістившись із системи віршоскладання до текстотворення взагалі. У тезі ми презентуємо гіпотезу висловлення проблеми, тож саме теза є відправним пунктом наших міркувань.

Для того, щоб шлях розгортання думки, її аргументації та резюмуван­ня був правильним, треба чітко сформулювати тезу, виголосивши таким чином проблему. Теза за своєю формою характеризується стислістю, а за змістом — певною абстрактністю, узагальненням думки. Наведемо приклади таких тез, які в основній частині за допомогою відповідної аргументації знаходять свій змістовий розвиток (підтвердження або заперечення). Теза є характерним компонентом роздуму, що як тип мовлення відрізняєься від розповіді та опису наявною змістовою індивідуалізацією; а це припускає нестандартний ракурс бачення проблеми, що може не збігатися або суперечити загальноприйнятому. І головне, знайти вагомі аргументи для переконання опонента у правомірності поданого міркуання або можливості такого погляду на подію чи явище.

Теза 1. У житті людини завжди знайдеться місце для її власного подвигу — чи то героїчного вчинку, чи то важливої родинної або суспіль­ ної праці, чи сміливого наукового відкриття, чи навіть подолання себе, своїх комплексів та острахів. Ця теза може бути розгорнута в подальшому міркуванні щодо самого поняття подвигу та його здійснення в житті конкретної людини.

Теза 2. Найбільшою моральною небезпекою для людства є байдужість, яка призводить до тяжких злочинів, війн, потрясінь. Ця теза потребує аналітики суспільно-історичних явищ або конкрет­ них життєвих фактів чи літературних сюжетів, які б довели її правомір­ність.

Теза 3. На моє глибоке переконання, людина, яка себе шанує, ніко­ ли не образить іншу людину, не принизить її гідність. У цій тезі варто аргументувати свою позицію думками щодо ролі ви­ ховання та загальної культури людини в її етичному ставленні до інших та в її поведінці в спілкуванні. Вагомим фактором переконання в цьому випадку є приклади з життя конкретних історичних осіб чи літературних героїв.

Теза 4. Добро і зло — поняття відносні, адже в житті мало що буває однозначним: те ж добро для когось може стати злом і навпаки. Ця теза складна для аргументації, адже в ній міркування автора певною мірою вступають в опозицію загальноприйнятим стереотипам розуміння сутності добра і зла. Тому для реалізації мети переконання в до­ казовій частині слід спиратися на конкретні приклади, супроводжуючи їх коментарем. Хоча в аналітиці таких складних моральних проблем все ж таки варто враховувати вироблений людством світовий досвід сприймання цих понять, тим самим демонструючи певну моральну зрі­ лість та виваженість.

Теза 5. Я вважаю, що людина, у якій би країні вона не жила, не повин­ на забувати своє етнічне походження, бо саме це — її природна сутність, її натура і душа. Ця теза може знайти як прихильників, так і опонентів, оскільки насправді така установка на свій етнокод залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів, які можуть бути різними і по‑різному формувати світогляд людини. Тож при аргументації поданої думки не варто бу­ти голослівним, оперуючи лише лозунгами — вони, як правило, не пе­ реконують. Краще наводити думки конкретних осіб (героїв) або факти з їх життя (реального чи літературного).

Категорія: українська мова | Додав: | Теги: теза, що таке теза
Переглядів: 598 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar