Головна » Файли » Предмети » українська мова

Твір-оповідання за жанро- вою картиною
31.07.2014, 19:34
загрузка...

Тема: Зв’язне мовлення. Твір-оповідання за жанровою картиною

Мета: удосконалювати уміння аналізувати твори живопису; вчити учнів «читати» жанрову картину, створювати за її змістом оповідання; збуджувати творчу уяву дітей; виховувати любов до рідної мови, пошану до історії та культури свого народу.

Обладнання: репродукція картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», книги-альбоми «Харківський художній музей», «З української старовини».

I. Актуалізація опор них знань учнів
II. Мотивація навчальної діяльності школярів

1. Робота з текстами.
З а в д а н н я: прочитати. Який із текстів можна вважати оповіданням? Свою думку аргументувати. Визначити в оповіданні композиційні елементи: зав’язку, кульмінацію та розв’язку.
1) Козацьке військо з усіх сторін обложило Збараж. Скликав Хмель своїх полковників на раду й мовив: 

— Пан вельможний Ярема Вишневецький просить прислати в замок послів для переговорів. Мабуть, задумав щось хитре підступний Ярема...
Задумались одчайдушні козацькі голови.
Тут вийшов уперед славний лицар Морозенко. Поклонився товариству і промовив:
— Пошліть мене, батьку Хмелю, і ви, чесне товариство, до пана Вишневецького!
Настав ранок. Сивим конем у товаристві двох козаків їхав Морозенко до Збаразького замку на розмову з ляхами. Вжахнулися шляхтичі й скипіли ненавистю. Дали знати Яремі.

Морозенко їхав повільно. Ще мить — і відчинять перед ним браму замку. Тут зірвався вітер, зайшло сонце за хмару. Посипались на послів Хмельницького ворожі кулі. Одна куля влучила в серце Морозенка. Похитнулось козацьке тіло. Та не впав Нестор, випростався він у сідлі, і провіз кінь його такого ще кілька кроків. Поховалися налякані шляхтичі. Ще крок-два — і похилився лицар славний. Умер Морозенко в сідлі.

Повезли козаки ґвалом тіло полковника до козацького табору. Заплакав гірко гетьман Хмельницький над своїм улюбленцем. Наказав урочисто поховати Морозенка. Схилялися додолу стяги, лунали постріли з мушкетів і самопалів. Нишком витираючи сльози, козаки йшли за труною.
(Народна творчість.)

2) Серед воєначальників Богдана Хмельницького на особливу увагу заслуговує корсунський полковник Станіслав Морозенко. Пісня «Ой Морозе, Морозенку» та кілька згадок про нього в польських хроніках — ось усі джерела літопису цієї історичної постаті. 

Станіслав Павлович Мрозовицький (таке його справжнє прізвище) походив з галицько-волинської шляхти. Він був сином підстарости Теребовлянського. Здобув блискучу освіту. По завершенню навчання був «покойовим дворянином» польського короля Владислава IV. З невідомих причин молодий шляхтич розриває із своїм оточенням. Весна 1648 року поставила його перед новим вибором: він переходить на бік повсталого народу. Очевидно, з цього часу і стає відомим у нашій історії під іменем Морозенка.
2. Бесіда.
— Що називається оповіданням?
— Назвіть відомі вам оповідання.
— Які типи мовлення поєднуються в оповіданні і якому з них надається перевага?
— Які композиційні елементи оповідання?
— Звідки письменники беруть сюжети для своїх творів?
— Звідки черпають сюжети для своїх творів художники, скульптори, кінематографісти?
IIІ. Оголошення теми та мети уроку

IV. Основний зміст роботи
1. Слово вчителя.
Представники різних видів мистецтва різними засобами зображують життя людей (учитель демонструє репродукції творів живопису, графіки, скульптури). Картина статична, вона зображує один момент, мить, вибрану художником із життя, та момент цей — найвиразніший, найхарактерніший, найважливіший у розвитку подій. Дивлячись на картину (скульптуру), ми можемо здогадатися, що було до моменту, зображеного митцем, що буде після нього.

«Застиглими оповіданнями» є картини побутового жанру. Жанр — багатозначне слово. Одне з його значень — «живопис на побутові теми, картини побутового сюжету».

Для жанрових картин характерне зображення людського побуту. Художників, що зображують сцени із життя людей, називають жанристами.

2. Демонстрація репродукцій.
Учитель демонструє репродукції жанрових творів Т. Шевченка, М. Пимоненка, С. Васильківського, П. Крамського.
3. Повторення відомостей про оповідання.
4. Р озглядання репродукції картини.
Учні розглядають репродукцію картини І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
5. С лово вчителя.
Часом важко провести чітку межу між жанровими картинами та картинами історичного жанру. Скажімо, полотно І. Рєпіна є історичним, оскільки розповідає про подію із життя історичної особи — Івана Сірка (хоч відповідь козаків султанові вважається зразком фольклору), правдиво зображує певну історичну добу. Водночас картину можна вважати твором побутового живопису, оскільки вона реально зображує сцену козацького побуту.
6. Повідомлення учня.
Ілля Юхимович Рєпін — видатний український живописець. Народився в сім’ї військового поселенця 25 липня (5 серпня) 1844 року в Чугуєві. Дитячі та юнацькі його роки пройшли у приміський слободі Чугуєва Осинівка, де майбутній художник вперше відчув потяг до творчості та створив свої перші роботи. 1859 року став самостійним митцем, працював в іконописних артілях у Куп’янському повіті та Воронезькій губернії. У 1853 році приїхав до Петербурга і через рік після занять у рисувальній школі вступив до Петербурзької академії мистецтв. У 1893 році Рєпін стає дійсним членом академії мистецтв, у 1894—1907 рр.— професором, а з 1898 р.— ректором.

Творча, педагогічна і громадська діяльність художника пов’язана з Україною. Рєпін часто приїздив до рідного Чугуєва, бажаючи у живому єднанні з народом знайти теми та образи для нових картин. У 1880-ті роки Ілля Юхимович створює свої знамениті картини та численні портрети. Багато уваги приділяв митець рисувальній школі М. Д. Раєвської-Іванової в Харкові. На українську тему живописець написав твори «Українська селянка» (1880), «Портрет Т. Шевченка» (1888), «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1878—1891), «Вечорниці» (1881) тощо. Дружив художник з М. Кропивницьким, М. Мурашком, Д. Яворницьким. І. Ю. Рєпін нерідко виступав як критик, письменник. Його літературні роботи зібрані у книзі спогадів «Далекое близкое».

Востаннє Рєпін приїхав до Чугуєва у 1914 р., він хотів побудувати «Діловий двір», але йому перешкодила війна.

Помер митець 2 9 вересня 1930 р. у селищі Куаккала, тепер смт Рєпіно Санкт-Петербурзької області.

1675 рік. Турецький султан Мохамед IV зажадав від запорожців, щоб вони припинили наскоки на землі кримського хана, який був у васальній залежності від нього. На той час Україна була роздвоєна і управлялася двома гетьманами — правобережним і лівобережним. Петро Дорошенко, мріючи за турецькою допомогою об’єднати під своєю булавою обидві частини України, став під протекторат султана Мохамеда IV. Проти цього рішуче повстала Запорозька Січ на чолі зі своїм славним кошовим Іваном Сірком. Саме на цей час припадає і можливе звернення султана до запорожців і легендарна відповідь йому січового козацтва.

Хоч сам лист-відповідь у всіх своїх варіантах є, очевидно, пізніший літературний витвір, а не історичний документ, проте він добре відбиває вдачу і дух тих одчайдушних і самовідданих вояків, які, за висловом Рєпіна, «прирекли себе... на захист усіх дорогих інтересів своєї вітчизни».

12. Слово вчителя.
Хочете почути, що ж написали наші герої?
(Учитель зачитує текст (за джерелом: Нудьга Г. Листування запорожців з турецьким султаном.— К., 1963 — С. 5 та співомовку С. Руданського «Ахмет III і запорожці»).)
7. Бесіда за картиною.
— Кого з відомих історичних осіб зробив художник персонажем свого полотна?
— Коли й де відбувається зображена подія?
— Який загальний колорит твору?
— Якій темі присвячена картина?
— Що зображено на передньому плані полотна?
— Які деталі дають характеристику епохи, відтвореної на художньому полотні?
— Які фарби і тони переважають?
— Що зображено на задньому плані картини?
— Який настрій викликає цей твір мистецтва?
— Згадайте художньо-документальну повість І. Шаповала «У пошуках скарбів». Що митець розповідає нам про історію створення цієї картини?
8. С кладання плану оповідання за картиною.
(План складається таким чином, щоб його пункти відповідали певним композиційним елементам.)
Орієнтовний план оповідання
(Записується на дошці і в зошити.)
Експозиція Запорозька Січ — козацька вольниця.
Зав’язка Козаки отримали лист від султана
з пропозицією підкоритися йому.
Кульмінація Обурилися запорожці.
Розв’язка Козаки складають відповідь.9. С ловникова робота.
З а в д а н н я І: розтлумачити значення слів:
Свита — 1) селянський верхній одяг із домашнього грубого сукна;
2) чоловічий полушубок без лацканів зі стоячим смушевим коміром.
Жупан — верхній чоловічий одяг. Кунтуш — верхній одяг темно-синього кольору з галунами та китицями. Мушкет — вид вогнепальної зброї. Хоругва — військовий бойовий прапор.
З а в д а н н я ІІ: дібрати лексичний матеріал:
а) Синоніми:

козаки — статечні, озброєні, веселі, браві; 

обличчя, погляди — лукава посмішка, дошкульний погляд, пронизливий, зосереджені, волелюбні, горді;

б) Ключові слова:
Студент-татарин і важка кремезна постать у червоному жупані, в смушевій шапці і з шаблюкою збоку; бравий козак з чорними довгими вусами, з великим оселедцем, закладеним за вухо; молодий красень з благородними рисами обличчя; козарлюга; славетний кошовий отаман Запорізького війська Іван Сірко з демонічним виразом очей, з люлькою в роті, у шапці, критій чорним сукном і підбитій сірим смушком.
10. К олективне складання усного твору-оповідання.
11. Повідомлення учня.
Як народилися славнозвісні «Запорожці».
V. Підбиття підсумків уроку.
VI. Домашнє завдання

Написати твір-оповідання «Перед картиною І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Категорія: українська мова | Додав:
Переглядів: 3205 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
avatar