Головна » Файли » Предмети » українська мова

ТВIР-РОЗПОВIДЬ НА ОСНОВI ВЛАСНОГО ДОСВIДУ
27.07.2014, 05:45
загрузка...

Прочитати.  Визначити,  до  якого  типу  мовлення належить  текст,  свою  думку  довести. З чого розпочалася розмова батька iз синами?  Що  було  далi?  Чим  закiнчилася  бесiда?  Якими словами пiдкреслено в текстi послiдовнiсть дiй?

 

           Повернувшись  увечерi  з роботи, батько спитав синiв, як вони прожили день.

           Спочатку вiдповiдає старший син:

           - Я сьогоднi посадив дерево.

           Потiм до батька звертається середульший:

           - Я увесь день малював.

           Насамкiнець розповiдає молодший:

           - Я сьогоднi... в м’яча грав... морозиво з’їв...

           -  Для  тебе день втрачений,- говорить йому батько. - А брати твої добре день прожили.

                                                 За В.Сухомлинським.

 

 

Помiркувати,  що  i  в  якiй послiдовностi ви могли б розповiсти  про  вечiр  у  своїй родинi. Скласти план розповiдi. Розповiдаючи за  планом,  використовувати  слова  спочатку,  потiм, тодi, пiзнiше i т.iн.

 

           Зразок.

Вечiр моєї родини

 

План

 

           1.  Хто  повертається  з  роботи  (з навчання) першим. У якiй послiдовностi сходяться до домiвки всi iншi.

           2. Хто готує вечерю, як. Хто допомагає.

           3.  Де  збирається  родина  пiсля вечерi (навколо стола, бiля телевiзора, на ганку i т.iн.)

           4. Як минає вечiр у родинному колi ( хто чим займається).

           5. Як закiнчується день у вашiй сiм’ї.

 

Самостiйно скласти план розповiдi на одну з поданих тем.

 

  • Як я записався до бiблiотеки.
  • Як ми всiм класом ходили до музею.
  • Моє улюблене заняття.
  • Мiй улюблений гурток.
  • Як я провiв останнi канiкули.
  • Як ми їздили в гостi до бабусi.
  • Як наша родина приймає гостей.

 

  Перевiривши  та  вiдкоригувавши складенi п’ятикласниками плани  твору-розповiдi,  слiд ще раз повторити з ними основнi вiдомостi  про  особливостi  розповiдi як типу мовлення. Творчу роботу за  планом  п’ятикласники розпочнуть писати в класi (на чернетцi), вдома ж закiнчать, удосконалять та перепишуть до зошитiв.

 

ОСОБЛИВОСТI  БУДОВИ ОПИСУ

 

Прочитати. Який предмет описано у висловлюваннi? Якi частини  предмета  описано?  Яке  загальне питання можна поставити до висловлювання?  Чи можна прочитане передати одним малюнком (фотографiєю)?

 

    Кобза  кругленька,  череватенька. Ручка в неї коштовна, прикрашена  перламутром.  Кобза  має численнi металевi струни.

                                                    За Д.Яворницьким.

 

     

     МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ.

     П’ятикласникам  потрiбно  пояснити, що опис - це висловлювання,  в  якому  йдеться  про ознаки та властивостi предмета чи явища. Цi ознаки є одночасними або постiйними.

     В  описi йдеться про ознаки всього предмета та про ознаки його  частин.  Мета опису - дати точне уявлення про предмет або явище. До опису можна поставити одне з таких питань: який? яка? яке? якi?

     Учитель  має  пам’ятати, що важливою ознакою опису як типу мовлення  є  одномоментнiсть  сприйняття предмета. Тому текст-опис  завжди  можна  проiлюструвати єдиною iлюстрацiєю, фотографiєю тощо. (Розповiдь можна передати кiлькома малюнками).

     У  описi  передаються  тiльки тi ознаки предмета (явища), якi сприймаються  органами  чуття  людини,- зором, слухом, дотиком тощо. Речення  типу "Ця квiтка найпрекраснiша в свiтi" належить до категорiї  оцiнки.  Дехто  з  лiнгвiстiв видiляє категорiю оцiнки як окремий   тип   мовлення,   дехто   називає   це   описом  "оцiнка дiйсностi".Так  чи iнакше, в шкiльнiй навчальнiй програмi категорiя оцiнки не згадується. Речення, в яких висловлюється авторська оцiнка   описуваного   предмета,  у  текстах  описового  характеру здебiльшого  наявнi.  Зосереджувати  увагу п’ятикласникiв на таких реченнях,  мабуть, не варто. Проте опис предмета не можна пiдмiнювати  або  змiшувати  з висловленням емоцiй, переживань та оцiнок. Мета  опису  -  дати  точне,  об’єктивне (для наукового стилю) або яскраве, образне (для стилю художнього) уявлення про предмет.

     Потрiбно  пояснити  п’ятикласникам,  що  "вiдомим" у реченнях опису є назва предмета або його частини. "Новим" є назва ознаки.

 

Переписати  речення, в кожному з них визначити "вiдоме" та "нове". Позначити  "вiдоме"  та "нове" початковими буквами над вiд- повiдними словами.

                                     в                   н                   н

           Наприклад: Голка пiхти блискуча, темно-зелена.

 

    Дуб  могутнiй,  крислатий, гiллястий. Дiдова шапка була смушкова,  висока  й витягнута, як дзвiн, трохи витерта. Квiточка бузку чотирипелюсткова, нiжна, невимовно  духмяна. Письмовий стiл iз свiтлого дерева, зовсiм новенький, якийсь аж привiтний.

 

 

Прочитати  народнi загадки, вiдгадати їх. "Вiдоме" чи "нове"  покладено  в  основу  прихованого  опису  предмета? Пригадати вiдомi вам загадки, вказати в них "нове", вiдгадати "вiдоме".

 

   Круглий,  як  шар,  зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий,  як  мед.  Вузлата, патлата, росте головата, на однiй нозі стоїть,  сто  сорочок на нiй. З ногами, а без рук, з боками, а без ребер,  з  спинкою, а без голови. Нiс як у свинки, колючi шерстинки.  Кругле,  як  м’яч,  хвiст має, а за нього не пiднiмеш. Химерний, маленький,  бокастий,  товстенький, чимось смачним напханий, в окропi скупаний.

 

Вiдгадки. Кавун. Капуста. Стiлець. Їжак. Клубок. Вареник.

 

Прочитати. Визначити, до якого типу мовлення належить висловлювання. Свою думку довести.

 

     Коровай високий,  пишний, випечений з бiлого борошна. Зверху вiн  оздоблений вилiпленими з тiста гарненькими квiточками та шишечками.  Пiдрум’яненi  боки оповитi золотистим колоссям та зеленню барвiнка. Коровай має незрiвнянний солодкий запах.

 

 

МАТЕРIАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

   Необхiдно  звернути увагу п’ятикласникiв на те, що опис предмета  може  бути складений в науковому чи в художньому стилях. Мета наукового  опису - забезпечити точнiсть iнформацiї про розмiр, форму, колiр, вагу предмета тощо. Мета художнього опису - створити образ предмета, викликати до нього певне ставлення.

    Вiдповiдно до мети добираються рiзнi виражальнi засоби мови. Якщо  науковий  опис  стислий,  а  всi  слова  в ньому вживаються тiльки  в  прямому значеннi, то опис художнiй вмiщує художнi засоби (епiтети, порiвняння тощо).

 

 

Прочитати.  Який  з  описiв  складено  в художньому стилi, який - у науковому? Чому ви так вважаєте?

 

   Плоди    грушi    млiївської   ранньої   середньої   величини (100-120г),  широкогрушовиднi,  свiтло-жовтi,  iнодi  з  невеликим рум’янцем  на  сонячному  боцi. М’якоть бiла, дуже соковита, смачна.

                                         З довiдника садiвника.

 

   Ось  вона  лежить, i несила очей вiд неї вiдвести. Оце ж вона i  є,  найулюбленiша  в  наших краях груша-скороспiлка! Жовта, мов диня, вiд удару надтрiснута. Соком-медом iскристим так i сяє.

                                                       За О.Гончаром.

 

 

   У  класi  потрiбно  колективно  усно  скласти опис предмета (портфеля,  пенала,  фломастера,  магнiтної дошки, телевiзора тощо) в науковому  та  художньому  стилях.  Пiсля "проговорювання" такого опису  слiд  провести пiдсумовуючу бесiду про особливостi опису як типу мовлення.

Розповідь — тип мовлення із послідовним викладом подій, фактів, явищ в інтерпретації оповідача. Ці події розвиваються в певному часі й просторі, тому побудова розповідної конструкції неможлива без діє­ слів, а особливу вагу мають дієслова минулого часу. Узагалі дієслівні компоненти є важливим граматичним і смисловим матеріалом творення розповіді, оскільки в них закладені значення дій, рухів, станів, процесів, що мають місце у житті людини та довкілля. Адже розповідаємо ми найчастіше саме про події, вчинки людей, перебіг життя. Звісно, що такий тип мовлення теж створюється за законами логіки, і важливим чинником дотримання цієї логіки є послідовність викладу подій, що презентуються в тексті. Для смислової організації послідовності в розповіді часто використовують такі вислови: спочатку, відразу, спершу; потім, після того; зараз, сьогодні, вчора тощо. Оскільки будь-яка подія відбувається не лише у часі, а й у просторі, то в розповіді зазвичай використовують власні й загальні назви з просторовим значенням; прислівники місця, відповідні словосполучення: Україна, Київ, Рим, Дніпро, Закарпаття; місто, село, гори, ріка, поле, луки; школа, магазин, квартира; тут, там, вдома, всередині тощо.

Прочитайте кілька розповідей із творів художньої літератури.

Я крадькома позираю крізь шпарину між половинами штор униз, де на хідниках метушаться-біжать перехожі, і мене охоплює тужли­ ва заздрість. Махнути б зараз на пляж, вкинутися в розм’яклу воду і відчути, як тіло сповнюється заспокійливою свіжістю, а на душі стає легко та чисто… А по тому вибрести на берег і притьма впасти на розпечений пісок, загорнутися в нього, немов у спальний мішок, і, склепивши повіки, підставити сонцю обличчя… Ти лежиш, спо­ витий піском і ласкою, і вимріюєш чарівну принцесу з золотим во­ лоссям і довгими віями. Тобі нестерпно хочеться глянути на те диво хоча б краєм ока, але стримуєшся: не раз бо вже схилялася над то­ бою чарівна незнайомка, і ти знаєш, що варто лишень зворухнути повіками, як вона зникне. Тільки легкий вітерець від полохливого змаху плаття з тисяч прозорих тканин ще якусь мить триматиметь­ ся на твоїх губах, немов відсвіт поспішного поцілунку на прощан­ ня… (Василь Врублевський).

За подіями літа я відрізняю роки. Щоліта роблю якісь нотатки, часто у найдивніших формах. Можливо, це якось пов’язано з гербарієм — влітку відбуваються рослини, збираються гербарії, котрі відлежуються цілу осінь і прочитуються протягом зими. Гербарій — вже постлітня повість. Зібрані рослини обмотуються пригодами, людь­­ми, місцями, розмовами, настроями. Літні щоденники — окрема куль­­ту­ ра: мандрівки, експедиції, польові сезони, нові місця і спо­­соби жит­ тя, фотографування, ріки і перепади естетики буття, а далі — вакації, хлопчача доблесть, війни уяви… І літо — істина, бо відкритість (Тарас Прохасько).

Опівночі ми все ще не лягали спати, а над Перевалом залютувала буря. Вітер був просто скажений, гуркотів грім, і чи то порив вихору, чи блискавка розчахнули дерево на розі будинку; величезна гілка, впавши на дах, відламала край димаря на східному боці, і у продух на кухні загуркотіло каміння та попіл. Нам здалося, ніби поруч з нами вдарила блискавка; і Джозеф упав на коліна, благаючи Господа врятувати праведних, скаравши грішників. Але буря за двадцять хвилин вщухла, лишивши всіх нас цілими і неушкодженими (Емілі Бронте).

Категорія: українська мова | Додав: | Теги: твір-розповідь
Переглядів: 1494 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar