Головна » Файли » Предмети » українська мова

ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТI СУСПIЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА - ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ
28.07.2014, 05:09
загрузка...

Прослухати.  З  якого твору якого автора взято поданий уривок? Як сталось, що герой  твору  навчився  «говорити»  по-звiрячому?  Чому  прагнув будь-що навчитися говорити по-людському?

 

 Хлопець спинився бiля хатини, що стояла край села. На нього загавкали собаки.

 Хлопець  послав  у  вiдповiдь  глухе вовче гарчання, що зразу вгамувало  собак.

  ...З  хати  вийшла  жiнка  i поманила хлопця, щоб iшов  за  нею.  Вона дала йому молока й хлiба, поклала йому на голову  руки  i  подивилася в очi; їй здавалося, що, може, то й справдi  її  власний  син  повернувся  з  Джунглiв,  куди потягнув його, малого, тигр.

  ...Хлопцевi було неспокiйно в хатi:  досi вiн нiколи не бував  пiд  покрiвлею;  але, подивившись угору, вiн переконався, що її  легко  продерти  в  будь-який час,  та й вiкно у хатi не мало засувки.

 «Яка  радiсть  бути  людиною,  не  розумiючи  людської мови?- подумав  хлопець.-  Тепер я такий же нiмий i дурний, як Людина, що опинилася  б  у  нас  у Джунглях. Треба будь-що навчитися говорити по-людському!»

Живучи  помiж   вовками,  вiн  недарма вчився   кричати по-оленячому  та  рохкати по-поросячому; як тiльки жiнка вимовляла яке-небудь  слово, хлопець  повторював його досить добре, i, поки звечорiло, вже знав чимало назв хатнiх речей.

Непорозумiння  сталося  тодi,  коли  треба було лягати спати: хлопець  нiзащо  не  хотiв  лягати  в  пастцi для пантер, - так вiн подумки  називав  хатину, -  i коли хазяї замкнули дверi, вистрибнув у вiкно...

За Р.Кiплiнгом.

 

 

ПОЯСНЕННЯ  ВЧИТЕЛЯ

        Здавна  увагу  людей  привертали питання: яке значення мови в життi  суспiльства?  Як  людина  навчилася говорити? Чому лише одна жива iстота - людина - володiє мовою?

      На  раннiх  етапах розвитку суспiльства люди вважали, що мова створена якоюсь надприродною силою. Пiзнiше дiйшли висновку, що мову все ж створили люди. Так, в стародавнiй Грецiї вже з У ст.  до н.е. велися суперечки щодо зв’язку мiж словами та предметами, якi вони позначають, зв’язку мiж мисленням i мовою, щодо того, як виникли слова, отже, власне мова.

     У  першiй  половинi  ХIХ  ст. поширилась так звана бiологiчна теорiя.  Її  прихильники  вважали, що мова закладена в бiологiчнiй природi  людини так  само, як здатнiсть бачити, чути, пересуватися i т.iн.

    Проте  факти  говорили  про  iнше.  1920р. iндiйськi мисливцi знайшли  у  вовчому  лiгвi  двох  вовченят  i  двох дiвчаток. Дiти поводились, як вовки. Старша (її назвали Камалою) прожила серед звiрiв, як гадають, не менше 5 рокiв. Вона пересувалася на чотирьох, їла сире м’ясо, ночами вила. Говорити дитина не могла.

     Науцi  вiдомо  близько 30 випадкiв, коли дiти виростали серед тварин  (мавп, вовкiв), як Мауглi з  казки  Р.Кiплiнга, i, коли вони врештi   потрапляли  до  людей, з’ясовувалось, що  не  могли вимовити жодного слова,  хоч їхнiй мовний апарат був цiлком здоровим.

     Отже,  здатнiсть  спiлкуватися  за  допомогою мови не дається вiд  народження.  Дитина  починає говорити не мовою своїх батькiв, а мовою людей, якi її оточують. Отже, мова не передається у спадок. Мови навчаються. Мова - явище не бiологiчне, а суспiльне.

     Початок   формування   мови   збiгається  зi   становленням людського  суспiльства, з часом, коли в  людей  виникла  потреба погодити свої   дiї,  обмiнятися  досвiдом. Спiлкування   вiдбувається  за допомогою  мови. Мова, як i сама людина, як i суспiльство, формувалася поступово. Мова iснує тiльки в людському суспiльствi, бо тiльки там вона необхiдна.

      Отже,  основною  функцiєю  мови  в суспiльствi є спiлкування. Мова  забезпечує  обмiн  думками,  тим  самим  даючи  людям  змогу зберiгати i передавати знання, досвiд, погоджено працювати.

       Щоправда, iснують й iншi засоби спiлкування: жести, барабанний бiй (у деяких народiв Центральної i Пiвденної Америки, Тропiчної  Африки, Пiвденно-Схiдної Азiї), свист (у жителiв Канарських островiв),  своєрiдний  монотонний  шепiт  (у  жителiв острова Цейлон та  у  пiгмеїв  Центральної  Африки). Цi та iншi засоби спiлкування  умовно  можна  назвати  мовою, але через свою обмеженiсть та бiднiсть  вони  можуть виступати лише допомiжними до єдиного унiверсального засобу спiлкування - словесної мови.

     Проте   значення  мови  в  суспiльствi  не  обмежується  лише спiлкуванням.  Мова  -  не лише засiб передачi думки, а й засiб її створення i оформлення. Друга функцiя мови - мислеформуюча.

    Обидвi  функцiї  мови  iснують  у  нерозривнiй  єдностi: люди спiлкуються,  оформляючи  думки  за  допомогою  слiв  для передачi одне одному (За Г.Передрiй, Г.Смолянiновою).

 

 Переписати  речення.  Дати  вiдповiдь на питання: якi основнi двi функцiї (два завдання) мови у життi людського суспiльства?

 

    Хто не знає, нехай людей спитає. Добре тому жити, хто вмiє гарно говорити. (Нар.творч.) Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша  мова. (М.Рильський.) Кожному народовi належиться удосконалювати знаряддя своєї думки - мову. (М.Коцюбинський.)

 

Вдумливо  прочитати  речення. Чому рiдну мову потрiбно знати, шанувати, ретельно вивчати?

 

    Хто  вмiє  шанувати  свого  батька й матiр, той зрозумiє, яку пошану  вiн  повинен  мати  до  рiдної мови. Щоб добре знати рiдну мову,  треба  їй вчитися змалку, в школi й поза школою, з книжок i вiд  людей. (М.Возняк.) Iстинна  любов до своєї країни немислима без любовi до своєї мови. Людина, байдужа до рiдної мови,- дикун. (К.Па-устовський.) Батькiвщина - це твоє рiдне слово. Знай, бережи, збагачуй  велике  духовне надбання  свого  народу - рiдну українську мову. (В.Сухомлинський.)

 

Переписати речення.

 

     Державною  мовою  в  Українi  є  українська мова. (Конституцiя України.)  Навiк   пройшла  пора  безславна... Цвiти  i  сяй,  моя державна! (Олександр  Олесь.) Без  мови  немає народу, як сонця без сяйва   й   тепла. (С.Шелухiн.) Народ без мови – це вже не народ. Без мови всі б ми сиротами стали. (О.Софієнко.)  Любiть   же,  любiть  свою  мову, вкраїнськую мову свою! (В.Сосюра.)

 

ПОЯСНЕННЯ  ВЧИТЕЛЯ

    В  усi  часи  українська мова гiдно служила нашому народовi в усiх галузях  його матерiального i культурного життя.

   У Царськiй Росiї i в цiсарськiй Австро-Угорщинi переслiдувалося  писане  й  друковане  українське  слово, не  раз i заборонялося. Українськiй  мовi  вiдмовляли в правi на iснування, твердили, що це не мова, а нарiччя.

    У   перше   пожовтневе   десятирiччя  було  здiйснено  чимало заходiв, спрямованих  на  те,  щоб  сприяти  розвитковi української мови. Проте в роки сталiнських репресiй, а ще бiльше в роки застою українська мова зазнавала тяжких випробувань.

   Закон  про  надання  українськiй  мовi  статусу  державної на територiї   Української   РСР   було   прийнято   Верховною  Радою республiки  26  жовтня  1989  р.  Згiдно з цим законом, "українська  мова  є  одним  з  вирiшальних  чинникiв нацiональної самобутностi українського  народу.  Українська  РСР забезпечує українськiй мовi статус  державної  з метою сприяння всебiчному розвитковi духовних творчих  сил  українського  народу,  гарантування  його суверенної нацiональнодержавної майбутностi" (За  О.Пономарiвим).

       1991 р.  Україна  стала  незалежною  державою. У  статтi  10 Конституцiї  України,  що  була  прийнята  1996р.,  стверджується: "Державною мовою в Українi є українська мова.  Держава забезпечує всебiчний  розвиток  i  функцiонування  української  мови  в  усiх сферах суспiльного життя на всiй територiї України".

 

Переписати речення. Пояснити написання видiлених слiв.

 

    Краса  i  сила  рiдної мови - у здатностi впливати на почуття людини,   будити   в  нiй  хорошi  благороднi  почуття,  змушувати бринiти найтоншi струни людської душi. (Б.Антоненко-Давидович.) Бринить,   спiває  наша  мова,  чарує,  тiшить  i  п’янить. (Олександр Олесь.)

Категорія: українська мова | Додав:
Переглядів: 601 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar