Головна » Файли » Предмети » українська мова

Зв’язне мовлення. Ознайомлювальне читання. Навчальне читання мовчки
22.08.2014, 01:38
загрузка...

Тема. Зв’язне мовлення. Різновиди ч итання. Ознайомлювальне ч итання (практично). Навчальне читання мовчки.
Мета: дати поняття про різновиди читання; в процесі практичної діяльності домогтися усвідомлення поняття «ознайомлювальне читання»;
вдосконалювати техніку читання мовчки, вміння виділяти головне та другорядне; збагачувати словниковий запас; виховувати прагнення до самопізнання, самоосвіти.
Обладнання: текст для читання мовчки.

Вступне слово вчителя.
Читання мовчки — один із важливих видів мовленнєвої діяльності, за допомогою якого ми дістаємо багато цінної інформації, отримуємо естетичну насолоду.
Щоб оволодіти навичками ч итання мовчки, треба відпрацювати техніку ч итання, навчитися сприймати текст, виділяти головне та другорядне, визначати ключові слова. Слід також уміти виділяти важливі деталі, що стосуються типу мовлення та стильової приналежності тексту, його мовних особливостей. Саме ці вміння й навички нам необхідно опрацювати.
III. Спр ийняття й засво єння учнями нав чального матеріалу
1. С лово вчителя.
Мовчазне ч итання як вид мовленнєвої діяльності може використовуватися з різною метою, а відтак і є кілька видів читання мовчки: ознайомлювальне читання, вивчаюче, вибіркове, переглядове читання.
Ознайомлювальне читання — це ч итання мовчки без вказівки на обов’язкове використання здобутої інформації. Для нього характерний високий темп, точність розуміння змісту та виділення найбільш суттєвих деталей. При такому ч итанні необхідно визначити тему, проблеми та головну думку.

 

2. Читання учнями тексту.
— Прочитайте текст. Визначте, яку кількість слів ви читаєте за хвилину, порівняйте результат з минулорічним та нормою для 7-го класу (120—210 слів за хвилину).
Сьогодні в Юрка вихідний. Як і в усіх геологів. І кожен використовує неробочий цей день по-своєму: той спить до обіду, той подався униз на рибалку — там, кажуть, харіуси чіпляються на голий гачок,— той пише додому листа, а той зібрав брудну білизну та й вирушив прати до заводі. Тато Юрків засів із старшим геологом за папери, сказав тільки Юркові, щоб не заходив далеко.

Та Юрко світ за очі й не збирається: лише в оту он ущелину, в крайній той «палець», звідки, наче із помпи, виривається тугий струмінь води. Вода, мов небо, блакитна, вона зберегла колір криги, що тане вгорі, під гарячим полуденним сонцем. Сонце вище — і вода прибуває в потічку, сонце донизу — і вода
спадає. А під ранок ледь дзюркоче, сонно і мляво. 

Юрко вже був у тій ущелині: ходив разом із татом. Ще тоді запав йому в око гігантський зсув вивітреної породи, весь у яскравих спалахах, так, мовби хто потовк скло та й розсипав щедро по схилу. Тато сказав, що то кристали, що десь угорі кварцева жила і її треба колись конче обстежити, бо місцеві жи-
телі розповідали, що тут раніше знаходили золото, але сьогодні Юрко йшов не по золото, хоч він би, звісно, не відмовився б од того, щоб знайти самородок кілограмів на два або й три. Тож Юрко підніме й золотий самородок, якщо попадеться, хоча йде по інше: по кристали. Закинув за плечі рюкзак з двома мішками для проб, узяв молоток. Сказав татові:
— То я пішов.
— Йди,— кидає заклопотано тато.— На обід не запізнюйся.
— Не запізнюся.
Вийшов з намету — Нінка назустріч.
— Юро, куди?
— По кристали.
Нінка відкинула з лоба пасмо, в очах її загорілася цікавість.
— Зачекай, і я з тобою…
— Ти ж довго збиратимешся,— завагався Юрко.
— Та я за хвилинку, Юрику! — Ніна, коли їй це вигідно, може бути ласкава, хоч до рани тули.— Візьму тільки молоток.
— Ну, давай,— погодився Юрко.
Ніна майнула до намету. Одразу ж і виглянула: з молотком і рюкзаком за плечима.
— А ти для кого збираєш? — допитувався по дорозі Юрко: він її уже наперед ревнував до всіх кристалів, які вона познаходить.
— Для нашого музею.

Юрко теж вирішив, що ч астину однесе в геологічний музей.
 

Одразу ж за поворотом вузька та глибока ущелина ширшала. Вгорі нависали прямовисними стінами скелі, а ще вище, попереду, підіймалася білосніжна голова льодовика. Шуміла, вирувала в потоці вода, стрибала по каменях, пінилася у водограях, билася то в один берег, то в другий,— з року в рік, з тисячоліття в тисячоліття: недаремно ж прогризла в міцнющих породахглибочезну ущелину, якою вони зараз ідуть. Оминають чагарник, що поріс густо по схилах, ч іпляючись корінням за кам’янистий неродючий ґрунт,— усе тут живе всупереч суворій природі, землетрусам та зсувам, сухим жорстоким морозам і шаленим зимовим вітрам. Он попереду й зсув, потрібний Юркові,— ще здалеку виблискує мільйонами вогників.

(А. Дімаров)

2. Б есіда за текстом.
— Доберіть заголовок.
— Визначте тип та стиль мовлення.
— З’ясуйте тему та головну думку тексту.
— Назвіть персонажів.
— Який вид мовлення переважає: діалогічне ч и монологічне?
— Чи є в тексті описи? Вкажіть їх види.
— Оцініть текст з точки зору цікавості, художніх засобів.
3. Гра на уважність.
«Правильно — неправильно».
Учитель читає фразу, а учні показують плюс, якщо теза правильна, і мінус — при помилковій фразі.
У Юрка був вихідний. (+)
Тато Юрків зібрав брудну білизну й вирушив прати до заводі. (–)
Юрко зібрався піднятися на гору. (–)
Юрко йшов не по золото. (+)
Він пішов по бурштин. (–)
Ніна збирала кристали для школи. (–)
Юрко вирішив віднести ч астину кристалів у геологічний музей. (+)
4. Робота в парах.
Складання тестових запитань за змістом тексту.
IV. Підбиття підсумків уроку
V. Домашнє завдання
Дібрати текст для ч итання мовчки (500—600 слів), скласти тестові запитання (6—9).

Категорія: українська мова | Додав: | Теги: 7 клас, 7 rkfc
Переглядів: 694 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar