Головна » Файли » Предмети » українська література

(Аналіз) ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ПОЕМА „ЕНЕЇДА” Паспорт твору
22.10.2019, 22:49
загрузка...

Поема Енеїда Котляревського  — назва твору пов’язана з ім’ям головного героя – Енея. За грецько-римською міфологією, Еней – син дарданського царя Анхіза і богині Афродіти, один із героїв Троянської війни, оспіваної Гомером (VIII-VII ст. до н. е.) в «Іліаді» й «Одіссеї.

Рік написання “Енеїда”: 1798 – видано перші чотири частини, 1826 рік – завершено “Енеїду”, 1842 – “Енеїда” надрукована повністю.

Паспорт твору

За жанром «Енеїда» І. Котляревського — це епічна, бурлескно-травестійна поема:

Травестія (від італ. «перевдягати») — різновид жартівливої поезії, коли твір із серйозним або героїчним змістом і відповідною формою переробляється у твір комічного характеру.

Пародія — сатиричний або гумористичний твір, що імітує творчу манеру письменника (або літературного напрямку) з метою його висміяти. Зберігаючи манеру письма, пародист вкладає в неї інший, гротескний зміст.

Бурлеск — це жанр гумористичної поезії. Комічний ефект досягається або тим, що героїчний зміст зображується в пародійному тоні, або тим, що про буденне говориться піднесено.

Алюзія — художньо-стилістичний прийом, натяк на певний художній твір, сюжет чи образ.

 «Енеїда» Котляревського — травестія, в якій не дотримано всіх правил жанру, швидше це героїко-комічна поема. Гумор «Енеїди» — не розважальний. Ніби жартуючи, Котляревський відтворив минуле України, сучасне (другу половину ХУІІІ ст. і початок ХІХ ст.) і заглянув у майбутнє.

Тема: засудження жорстокості панів, паразитизму і морального звиродніння, хабарництво і лицемірство чиновників. 3атхлості життя в Російській імперії Котляревський протиставив волелюбних і незалежних, веселих і буйних троянців-запорожців.

Тема «Енеїда»: змалювання життя українського суспільства кінця XVIII ст.

Ідея «Енеїда»: утвердження безсмертності українського народу, його ментальності, куль­тури, волелюбності; засудження негативних соціальних явищ українського суспільства кінця XVIII ст.

 

Віршовий розмір «Енеїда»: чотиристопний ямб. І. Котляревський уперше в Україні написав епічний твір силабо-тонічним віршем (ямбом), найбільш відповідним для українсь­кої мови розміром.

Художній напрям «Енеїда»: просвітницький реалізм.

Сюжет: В основі сюжету лежить відомий античний міф: на десятий рік війни між греками та троянцями за чарівну Олену греки зруйнували Трою, а Еней із залишками троянців за велінням богів Середземним морем поплив до Латинської землі, щоб там заснувати нове царство. Мандри Енея описав Вергілій у епопеї «Енеїда», а І. Котляревський в образах троянців і царів зобразив мешканців України другої половини XVIII — початку ХІХ ст. Хоч козацтво й було зображено під масками троянців, але ні грецькі імена гepoїв «Енеїди» Котляревського, ні те, що Січ названа Троєю, не ввело читачів в оману.

Проблематика твору

• соціальна нерівність;

• захист рідної землі від ворогів;

• громадянський обов'язок;

• честь сім'ї;

• виховання дітей;

• дружба й кохання та ін.

Соціальна несправедливість -  у пекло Котляревський помістив скупих, брехунів, гульвіс, самогубців, лжевчених, графоманів, пияків, балакунів, модниць, перекупок, паліїв, ворожбитів, злодіїв, картярів, лікарів-партачів – усіх, чиї дії народ трактував як аморальні, за які людина після смерті потрапляє в пекло, де зазнає тяжких мук.

Честь сім’ї: дівчат, що забули про дівочу гідність; звідниць; парубків, які «ізроду не женились», а підбивали на любощі заміжніх молодиць, що зраджують своїх чоловіків. Осуд у поета викликають святенниці, які на людях «молилися без остановки» і «били сот по п’ ять поклін», а поховавши молитовники, «казились, бігали, скакали і гірше дещо в темноті».

Тема виховання: Він картає батьків, «які синів не вчили, а гладили по головах, і тільки знай що їх хвалили».

Образи твору:

Усі образи поеми можна поділити на три великі групи.

    Еней і троянці. У цих образах І. Котляревський змалював українських козаків-запорожців з їх хоробрістю, веселими звичаями, завзяттям.
    боги. В образах Зевса, Юнони, Венери, Нептуна, Еола, Плутона та інших змальовано феодально-поміщицьку верхівку з усіма її негативними рисами — хабарництвом, інтриганством, зневажливим ставленням до простих людей. Боги втручаються в Енеєву мандрівку: одні — допомагають йому, інші — перешкоджають.
    всі земні герої, царі. У цих образах письменник зобразив українських поміщиків-феодалів, їх взаємини і побут.

Головним героєм поеми є Еней, іменем якого і названо твір. Але Еней не сам, з ним усюди і завжди його вірні побратими-троянці.

Головні герої «Енеїда»

Олімпійські боги: • Зевс (Зевес або Юпітер) — верховний бог, бог блискавки і грому. • Юнона (Гера) — богиня шлюбу, його дружина. • Венера (Афродита) — богиня кохання, побічна дочка Зевса, мати Енея. • Еол — бог вітрів, брат Зевса. • Нептун — бог моря, брат Зевса. • Вулкан — бог вогню, покровитель ковалів, чоловік Венери. • Меркурій — бог торгівлі, посланець богів, син Зевса.

Земні герої: Еней — троянський цар, син Венери й Анхіза. Анхіз — цар Трої, батько Енея. Низ та Евріал — троянські воїни. Дідона — цариця Карфагена. Латин — цар Латинської землі. Амата — його дружина. Лавінія (Лавіся) — їх дочка. Турн — цар рутульський. Еванд — цар аркадський. Палант — його син. Сівілла — жриця бога сонця Феба.

Композиція «Енеїда»: твір містить шість частин, які змістовно пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним:

Частина І. Початок подорожі Енея. Буря на морі. Гостювання в Дідбни.

Частина II. На Сицилії. Поминки за Енеєвим батьком Анхізом. Пожежа на троянському флоті.

Частина III. На землі Кумській. Зустріч Енея із Сивіллою. Подорож у пекло. Зустріч з бать­ком Анхізом.

Частина IV. На Латинській землі. Підготовка до війни, її по­чаток.

Частина V. Війна між троянцями і рутульцями. Героїчний подвиг Низа та Евріала.

Частина VI. Продовження війни. Поєдинок Енея і Турна. Перемога Енея.

У творі накладаються дві сюжетні лінії: основна — реальні мандри запорозьких козаків після зруйнування Січі; канва сюжету поеми Вергілія.

Перша сюжетна лінія домінує над другою через образну систему твору. Звідси — історично обґрунтовані висновки про характери героїв як націо­нальних типів, а конкретно — як запорозьких козаків. Сюжет майже такий самий, як Вергілієвої «Енеїди».

Зав’язка: подорож Енея з троянцями в пошуках Італії.

Кульмінація: двобій Енея з Турном.

Розв’язка: перемога Енея над Турном.

Категорія: українська література | Додав:
Переглядів: 53 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar