ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

„Повість...” була створена монахом Києво-Печерського монастиря Нестором (на поч. XII ст. за князювання Володимира Мономаха) на основі попередніх зведень. Він довів записи до 1113 року.

У повісті висвітлюється історія східних слов'ян і князівської влади, утвердження християнства на Русі, розповідається про виникнення слов'янської писемності. Це теми, які розкриваються на її сторінках.

Ідеєю повісті є возвеличення давності слов'янського роду, уславлення загальноруського патріотизму.

„Про заснування Києва”.

• „...Поляни жили особно і володіли родами своїми... І було між них три брати; одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їх — Либідь...”;

• „Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом...”;

• „...говорили, ніби Кий був перевізником... Коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда. А сей Кий княжив у роду своєму і ходив до цесаря”.

• Образи людей, природи, предметів і явищ: брати Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь; поляни; цар Царгородський; Дніпро; три гори, названі Боричів, Щекавиця, Хоривиця; ліс, бір; Дунай; заснування; місто Київ; перевіз; Цар-город; містечко Києвець; смерть.

„Про помсту Ольги”.

• 6453 (945) року князь Ігор „пішов у Деревляни по данину... А взявши данину, він пішов у свій город Київ..., повернувся до древлян з невеликою дружиною, „жадаючи більше майна”.

• Древляни зі своїм князем Малом, „вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря...”, прив'язавши за ноги до дерев, розчахнувши навпіл.
Ольга багаторазово мстилася за свого чоловіка: закопувала послів живцем разом із човном, на якому приплили; палила у мийні; поїла під час справляння тризни по чоловікові і наказувала своїм воякам вбити їх („І посікли їх п'ять тисяч...”); пішла на древлян рійною, перемогла та взяла в облогу Іскоростень, спаливши його за допомогою голубів і горобців, до яких були прив'язані запалені трути.

• Художні засоби виразності: епітети, інверсія; короткі афористичні речення; репліки дійових осіб; ритмізована мова; алітерація.

• Образи людей, природи, предметів і явищ: древляни; київський князь Ігор — несправедливий і жадібний; Мал — древлянський князь; посланці древлян; княгиня Ольга — дружина Ігоря,

мудра й підступна; син Святослав; ліс, річка, голуб; данина; смерть; могила; лодія; рів; баня; пожежа; володарювання, погибель.

• Символічні образи: символ воїна, володаря — спис; символ сили, влади, помсти — голуб.

„Про напад хозар”.

• Після смерті Кия, Щека і Хорива хозари зажадали данини від полян, а вони дали меч.

• Старці хозарські сказали на це: „Недобра [се] данина, княже. Ми здобули [її] однобічним оружжям, себто шаблями, а сих оружжя обоюдогостре, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель”. І все це збулося, [бо] говорили вони не з своєї волі, а за божим повелінням”.

• Образи людей, природи, предметів і явищ: поляни; хозари; старійшини хозарські; фараон, цар єгипетський; Мойсей; ліс і гори над Дніпром; утиски; данина; меч — двобічно гострий; шабля — однобічно гостра; погибель; володарювання.

• Символічні образи: символ сили, влади на всі боки — меч; символ меншої влади — шабля, символ того, як збуваються пророцтва; символ сили, влади, перемоги, виконання Божої волі — Мойсей.