Головна » Файли » ШКОЛЯР » українська література

Гімн Ще не вмерла України...
13.10.2020, 00:09
загрузка...
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Приспів.

-----
Державний Гімн України (офіційна версія):

"Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду".

Хто ж є авторами національного гімну?

В 1863 р. у Львівському місячнику «Мета» було надруковано патріотичний вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Молодий парох (священик), а згодом відомий український композитор Михайло Вербицький написав музику і вперше сам виконав пісню у залі духовної семінарії у м. Перемишлі (тепер Польща) на зборах «Громади». Твір викликав загальне захоплення і став дуже популярним. Уперше з нотами його надруковано у Львові в 1885 р. З проголошенням Української державності у 1917 р. пісня стала національним гімном.

Отець Михайло Вербицький (1816-1870) народився в с. Явірник Руський на Перемишльщині (тепер Польща). Довго працював священиком у с. Млинах (колись Яворівщина), там і творив щиру, натхненну музику. У цьому ж селі біля старої дерев’яної церкви він спочив навіки. Тут йому й споруджено пам’ятник.

Писав музику у різних жанрах: для театру, оркестрові твори, солоспіви, церковну і світську хорову музику на вірші І. Гушалевича, В. Шашкевича, Ю. Федьковича, Т. Шевченка і інших. Він першим в Галичині написав на вірші Т. Шевченка свій великий хоровий твір з симфонічним оркестром «Заповіт».

Його творчість виходить за межі свого регіону, вона має всеукраїнське значення. М. Вербицький належить до тих, хто заклав підвалини національної композиторської школи, сприяв встановленню самостійного національного музичного мистецтва і його органічного входження зі своїм власним неповторним голосом в загальноєвропейську культуру.

Обговорення змісту пісні

 

1.Про яке становище України говориться прямо або натякається в пісні? (Тяжке, підневільне; постійно доводиться змагатися з ворогами.)

2.Яке основне питання хвилює українців? (Здобуття волі, свободи.)

3.Що дає українцям надію на те, що і їм усміхнеться доля? (Патріотизм, відданість, мужність у боротьбі —«душу й тіло ми положим за нашу свободу»; традиції доброго козацького роду.)

4.Яке значення художніх засобів «чорне море ще всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька доспіє»? (Це метафори, які яскраво показують радість з приводу довгоочікуваної свободи.)

5.Чому негативне за значенням слово «вороги» вживається у зменшувально-пестливій формі? (Таке вживання є характерною особливістю української мови, у якій навіть дієслова вживаються у подібній формі —їстоньки, питоньки, спатусі.)

6. Чому, на вашу думку, гімн має таку назву?

Ідейно-художній аналіз пісні П.Чубинського «Ще не вмерла Україна»

Тема:українці прагнуть бути вільними; готові боротися з будь-яким ворогом, щоб захистити рідний край.

Ідея:уславлення вірності захисників рідної землі у неминучій перемозі над ворогом, цілеспрямованості українців у доведенні, що вони козацького роду.

Основна думка:народ переможе ворога, подолає будь-які труднощі, бо має силу, мужність, витримку, взаємодопомогу, віру і готовий заради цього пожертвувати своїм життям.

Жанр: громадянська лірика, пісня-гімн.

Художні особливості твору:

звертання: «браття-українці», «браття»;

метафори: «усміхнеться доля», «Чорне море всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька доспіє»;

порівняння: «згинуть... вороженьки, як роса на сонці»;

повторення: «браття», «воля», «доля, доленька».

 

Категорія: українська література | Додав:
Переглядів: 48 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar