Головна » Статті » ВИХОВАННЯ

Доброта За Ф.Мусаджановим
загрузка...

Едік грався на вулиці зі своїм товаришем Назаром. У цей час вдалині з вузликом у руках показався сусід, дідусь Пилип.

- Треба допомогти дідусеві Пилипу, - сказав Едік. – Я завжди допомагаю старшим, і дідусь Пилип мене за це хвалить. Біжімо – почуєш, як він мені буде дякувати.

Едік підбіг до старенького й узяв вузлик з його рук.

Я ж вам часто допомагаю? Правда, дідусю? – спитав він навмисно якомога голосніше, щоб почув Назар.

- Так, ти допомагаєш мені, - відповів дідусь Пилип усміхаючись.

Назар йшов за ними слідом, а Едіку дуже хотілося, щоб дідусь сказав ще які-небудь слова, але дідусь мовчав, тільки продовжував усміхатися.

Вони пройшли вулицею до будинку старого, і там дідусь Пилип узяв вузлика з рук Едіка. Взяв і, дивна річ, навіть тут не сказав звичних слів, яких Едік так чекав: „Дякую тобі, ти розумний і добрий хлопчик”. Замість цього дідусь нагнувся і щось прошепотів Едіку на вухо. А потім пішов у свій двір.

- Що він тобі сказав? – спитав Назар. – Чого ти мовчиш?

А Еркін збентежено дивився вбік.

„Роби добро, але своїми хвастощами не масти його” – ось що він мені сказав, - зізнався Едік.

Запитання

            - Як звали хлопчиків?

            - Що запропонував Едік?

            - Ради чого Едік допоміг дідусеві нести вузлик?

            - Яких слів чекав Едік?

            - Які слова прошепотів дідусь хлопчику?

            - Чи гарно бути  хвастливим?

            - Яку пораду ти можеш дати Едіку?

Категорія: ВИХОВАННЯ | Додав: (28.09.2020)
Переглядів: 21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar