Головна » Статті » КАЗКИ онлайн

Кривенька качечка
загрузка...

Юрьева Агата, 8, Кривенька качечка (укр.нар.с.)

Були собі дід та баба, та не було у них дітей. От вони собі сумують; а далі дід і каже бабі:
– Ходім, бабо, в ліс по грибки!
От пішли, бере баба грибки, коли дивиться – у кущику гніздечко, а в гніздечку качечка сидить.
От вона дідові:
– Дивись, діду, яка гарна качечка!
А дід каже:
– Візьмемо її додому, нехай у нас живе.
Стали її брати, коли дивляться, аж у неї ніжка переломлена. Вони взяли її тихенько, принесли додому, зробили їй гніздечко, обложили його пір’ячком і посадили туди качечку, а самі знов пішли по грибки.
Вертаються, аж у них прибрано, хліба напечено, борщик зварений. От вони до сусідів:
– Хто це? Хто це?
Ніхто нічого не знав.
Другого дня знов пішли дід і баба по грибки. Приходять додому – аж у них і варенички зварені, і починочок стоїть на віконці. Вони знов до сусідів:
– Чи не бачили кого?
– Бачили якусь дівчину, від криниці водицю несла. Така,– кажуть,– гарна, тільки трошки кривенька.
От дід і баба дума ли-думали: «Хто б це був?» – ніяк не вгадають. А далі баба дідові й каже:
– Знаєш що, діду? Зробімо так: скажемо, що йдемо по грибки, а самі заховаємося та й будемо виглядати, хто до нас понесе воду.
Так і зробили.
Стоять вони за коморою, коли дивляться, аж із хати виходить дівчина з коромислом: така
гарна, така гарна! Тільки що кривенька трошки. Пішла вона до криниці, а дід і баба тоді в хату, дивляться – аж у гніздечку нема качечки, тільки повно пір’ячка. Вони тоді взяли гніздечко та й укинули в піч, воно там і згоріло.
Коли ж іде дівчина з водою. Ввійшла в хату, побачила діда й бабу та зараз до гніздечка – аж гніздечка нема. Вона тоді як заплаче! Дід і баба до неї, кажуть:
– Не плач, галочко! Ти будеш у нас за дочку; ми будемо тебе любити і жалувати, як рідну дитину!
А дівчина каже:
– Я довіку жила б у вас, якби ви не спалили мого гніздечка та не підглядали за мною; а тепер,– каже– не хочу! Зробіть мені, діду, кужілочку й веретенце, я піду від вас.
Дід і баба плачуть, просять її зостатися; вона не схотіла.
От дід тоді зробив їй кужілочку й веретенце; вона взяла, сіла надворі й пряде. Коли ж летить каченят табуночок, побачили її й співають:
– Онде наша діва,
Онде наша Іва,
На метеному дворці,
На тесаному стовпці,,
Кужілочка шумить,
Веретенце дзвенить..
Скиньмо по пір’їнці,
Нехай летить з нами!
А дівчина їм відказує:
– Не полечу з вами:
Як була, я в лужку,
Виломила ніжку,
А ви полинули,
Мене покинули!..
От вони й полетіли далі.
Коли летить другий табуночок. І ці теж:
– Онде наша діва,
Онде наша Іва,
На метеному дворці,
На тесаному стовпці,
Кужілочка шумить,
Веретенце дзвенить.
Скиньмо по пір’їнці,
Нехай летить з нами!
А дівчина їм відказує:
– Не полечу з вами:
Як була я в лужку,
Виломила ніжку,
А ви полинули,
Мене покинули!..
Коли ж летить третій табуночок каченят, побачили дівчину і зараз:
– Онде наша діва,
Онде наша Іва,
На метеному дворці,
На тесаному стовпці,
Кужілочка шумить,
Веретенце дзвенить.
Скиньмо по пір’їнці,
Нехай летить з нами!
Скинули їй по пір’їнці, дівчина увертілася в пір’ячко, зробилася качечкою і полетіла з табуночком.
А дід і баба знов самі зостались.

Категорія: КАЗКИ онлайн | Додав: (03.05.2016)
Переглядів: 632 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar