Головна » Статті » Пори року

Осінь. І. Соколов-Микитов
загрузка...

Прийшов вересень. Після душного літа, після серпневих теплих днів на­стала золота осінь. По узліссях ще ростуть гриби: червоноголові підосични­ки, зеленуваті й рожеві сироїжки, слизькі грузди і запашні рижики. На старих великих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки.

У мохових болотах намистинками розсипана по купинах червона журавлина. На освітлених сонцем лісових галявинах червоніють кетяги горобини.

Чисте і прозоре повітря. Далеко чути звуки, гучно линуть голоси. На дні лісового струмка видно кожен камінчик, кожну тоненьку травинку. По прозо­рому мін високому небі біжать та й біжать хмарки. Ясної тихої днини літає над землею, сідає на обличчя липуча павутина.

У ці осінні дні багато птахів готуються у вирій. Уже полетіли ластівки, швидкокрилі стрижі. Зостаються зимувати рябчики, тетеруки, куріпки. У гамірні зграйки збираються шпаки, відлітають на південь співучі птахи. В дальню путь вирушають дикі гуси, покидають рідні болота довгоногі журавлі.

Категорія: Пори року | Додав: (21.09.2020)
Переглядів: 98 | Теги: про осінь, Вересень | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar