Пори року - ОНЛАЙН - Дітки
Lorem ipsum
Class aptent taciti sociosqu ad litora
загрузка...

------------1-4 КЛАС   ----5 КЛАС  ----6 КЛАС   ----7 КЛАС  ----8 КЛАС  ----9 КЛАС   ----10 КЛАС   ----11 КЛАС    ----ЗНО   ----ДПА   ----ГДЗ

Головна » Статті » Пори року

У категорії матеріалів: 17
Показано матеріалів: 1-10
Сторінки: 1 2 »

Сортувати за: Дате · Названию · Комментариям

ДАРИ ОСЕНІ. Г. Шевчук

Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.
Переглядів: 3820 / Дата: 21.09.2011 / Коментарі: 0

Золота осінь. К. Перелісна

В парках і садочках,
На доріжки й трави,
Падають листочки
Буро-золотаві.


Переглядів: 6197 / Дата: 20.09.2011 / Коментарі: 0

По гриби. Наталя Забіла

Така хороша осінь!
Такий веселий ліс!
Зелені віти сосон
Мереживом сплелись.
Переглядів: 9328 / Дата: 20.09.2011 / Коментарі: 0

Осінь. А.М.М'ястківський

Ось я за сосною,
Ось і листя в'яне...
Осінь я... За мною
Йдуть густі тумани.
Переглядів: 1985 / Дата: 20.09.2011 / Коментарі: 0

Осінь. І.Кульська

Коли вона загляне в сад -
Наллється соком виноград,
І різні яблука ренет
Солодкі стануть наче мед.
Переглядів: 3672 / Дата: 20.09.2011 / Коментарі: 1

Пори року. Володимир Нагорняк З книги “Дитинства теплими стежками”

ОСІНЬ

         Яблука, груші, сливки, огірки, помідори – осінь. Зачекайте: виросту, навчуся і, обов’язково, буду сам їх вирощувати. Ага! Уявляєте: яблука з мойого саду, помідори з мойого городу… Їжте на здоров’я, ласуйте! А звідусіль: "Спасибі, синку! Невже ти сам такі "снікерси” виростив, га?!”

         А хто ж ?.. Ой, та ніколи мені тут з вами: робота, багато роботи – зима підганяє. Ось, бачите, пташки у вирій збираються, дерева листя уже фарбують, як модниці волосся, а воно, листя-то, падає - падає… Інколи, вранці, уже і прохолодний подих зими чується – не терпиться білій, ой, не терпиться… Та й сонечко не те, вже не те: натомилося за літо, відпочиває. А що це я ще тут, з вами? Батьки на городі – допоможу. Осінь – не байдикує!

                            Ото була, скажу тобі я, осінь:
                            Лиш з’являться на небі просинь
                            Опісля затяжного мрійного дощу…
                            ─ Підпеньки на горі, ідемо, чув? -
                            Сумки беремо, ─
                                               майже, як самі, ─
                            Підпеньків там, дивися, не на дні,
                            У лісі…
                                               Скажете, ми в лісі,
                            Неначе горобці у стрісі.
                            В леваді ж – помідори, огірки…
                            Ех, дні які, які роки…
                            Сказать вам, дітки, хочеться мені:
                            ─ Шануйте дні!
Переглядів: 3256 / Дата: 15.09.2011 / Коментарі: 1

Осіннє листя. Наталя Забіла

Настала осінь. Холодом
Повіяло навкруг.
Все більш береться золотом
Зелений ліс та луг.
Переглядів: 2910 / Дата: 15.08.2011 / Коментарі: 0

Зима. Володимир Сосюра


Сном блакитним заснули поля,
і долини, і гори, й діброви.
Одягла білу шубу земля,
білу шубу зимову.

Переглядів: 6383 / Дата: 03.12.2010 / Коментарі: 11

Пори року. Лідія Нестеренко-Ланько

ЖОВТЕНЬ        Бігав жовтень по калюжах,

                       Тротуарах і дахах.

                       Полюбив він осінь дуже

                        І літав неначе птах.

                        За ним листячко із клена,

                        Із пустунчиком дощем,

                        Парасольки, діти , люди,

                        Танцювали ще і ще...”

   У жовтні в синє небо дивиться земля і з сумом проводжає останніх птахів. Гублять пір”я дикі гуси, журавлі. Білочка вимощує ним  своє гніздо, складає в дупло горішки на зиму. Загорнувшись у срібне павутиння,  літає бабине літо по садах і городах,  випрошує в сонця ще трохи тепла. На полях - свято печеної картоплі, а нова борозна ховає в себе насіння.  Сиплеться в неї озима пшениця, овес, жито. Земля ще дихає теплом, бо хоче  зігріти майбутній врожай. Шамотить у хащах заяць і гірко думає про колір свого сірого хутра, щоб його непомітила лисиця. Шукає місце для берлоги ведмідь, вимощує його теплим мохом.   Жовтень -  весільник. Щиро сипле нареченим   квіти до ніг, дзвенить кришталевими чарами і радісно крутиться  у весільному танку. На  столах красуються щедрі  дари осені.

Переглядів: 5508 / Дата: 26.11.2010 / Коментарі: 1
1-10 11-17