Головна » Статті » Про Україну, українську мову

Мова. Олександр Підсуха
загрузка...
Ой яка чудова українська мова
Де береться все це, звідкіля і як
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль».
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата,
То звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.

Скрізь одне жадання, і мета, і ясність.
Живемо, працюємо, як одна сім'я,
І краса новітня окриля сучасність.
Цю красу звеличує мова і моя.

Нас далеко чути, нас далеко видно.
Дмуть вітри історії в наші паруси.
Розвивайся й далі, мово наша рідна,
І про нас нащадкам вістку донеси.

1961 р.
Категорія: Про Україну, українську мову | Додав: (27.05.2010)
Переглядів: 2726 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 3.9/7
Всього коментарів: 2
avatar
1
Прекрасний вірш. З часу розвалу СРСР потрапив мені на очі, та запам"ятався один уривок з вірша О.Підсухи:
Відрубайте мені руку, пересилю біль і муку, дам собі пуття.
Як зненацька втрачу ногу, все одно знайду дорогу до людських тривог.
Відніміть же слово рідне, цілий світ мені поблідне, на усе життя!
avatar
2
классный стих. даже тронул... dry
avatar