Головна » Статті » Християнські оповідання

Розрада. Бруно Ферреро
загрузка...

Одна дівчинка повернулася від сусідки, у котрої щойно померла восьмирічна донька.
— Чому ти ходила до пані Олі? — питає батько.
— Щоб її розрадити, — відповіла дівчинка.
— А як ти, така мала, могла її розрадити?
— Я обняла її, вона взяла мене на коліна, і я… плакала з нею.
Якщо хтось поруч тебе страждає, плач разом з ним. Якщо хтось радіє, радій разом з ним. Любов — дивиться й бачить, чує і вислуховує.
Любити — це брати участь усім своїм єством у радості чи горі ближнього. Той, хто любить, відкриває в собі безмежні можливості розради і співчуття, Ми — ангели тільки з одним крилом. Отже, ми можемо літати тільки тоді, коли когось обіймаємо.

Категорія: Християнські оповідання | Додав: (12.09.2020)
Переглядів: 19 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar