Головна » Статті » Твори Василя Сухомлинського

ЯК ЖЕ ВСЕ ЦЕ БУЛО БЕЗ МЕНЕ?
загрузка...

Яринці минуло сім років. Завтра їй іти до школи. Відкрила мама шафу, виклала всі платтячка Яринчині, приміряє, думає, яке одягти доньці на шкільне свято. Побачила Яринка серед викладеного одягу маленьку-ма-леньку сорочечку — трішечки більшу від маминої руки й трошки меншу від таткової.

—    Це перша твоя сорочечка,— сказала мама.

Яринка сплеснула руками від подиву:

—    А чи довго ж я була така маленька?

—    Ні, не довго, з тиждень.

—    А перед цим?

—    Перед цим тебе не було.

Дівчинка дивилась на маму широко відкритими очима.

—    Як же це так — мене не було?.. А все довкола — дерева, квіти, кіт, голуби — все це було?

—    Це все було.

—    Як же все це було без мене? Мати мовчала.

Яринка думала.

Василь Сухомлинський

Категорія: Твори Василя Сухомлинського | Додав: (16.06.2010)
Переглядів: 5396 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 3.5/35
Всього коментарів: 3
avatar
1
адмін все прекрасно але де-не-де є помилки
avatar
2
Питання для обговорення:

Що здивувало Яринку?

Як ти гадаєш, про що могла думати дівчинка? Чи доводилось тобі переживати такі почуття? Коли?

З якою інтонацією ти читатимеш слова мами? А Яринки? Після якого запитання дівчинки зробиш найдовшу паузу?

avatar
3
tongue smile
avatar