Головна » Статті » Твори Василя Сухомлинського

ПОКИНУТЕ КОШЕНЯ
загрузка...

Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.

Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить. Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.

Василь Сухомлинський

Категорія: Твори Василя Сухомлинського | Додав: (16.06.2010)
Переглядів: 12609 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 4.4/164
Всього коментарів: 3
avatar
1
Питання для обговорення:

3 чого видно, що в Наталочки добре серце?

Які речення слід прочитати з почуттям вдячності й радості?

Поміркуйте разом! Як можна продовжити це оповідання?

avatar
девочка  шо  одна  в  світі  з  добрим  серцем?
хай  кіт   guitar
avatar
3
Катя вика виктор баринов макс и костя
avatar