Головна » Статті » Твори Василя Сухомлинського

Від верби до тополі й від тополі до верби
загрузка...

Читання з передбаченням (3 частини)

І частина

Є в нашому селі широка, тиха вулиця. В одному кінці вулиці росте тополя, в другому кінці – верба. Верба вища, а тополя – нижча. Від верби до тополі – вниз, а від тополі до верби – вгору. Але гора ледве помітна.

Взимку на цій вулиці – ковзанка. Хлопці катаються на ковзанах.

Прийшли на ковзанку й брати – Юрко з Павликом. Юрко – третьокласник, а Павлик — першокласник. Ковзанів у них немає. Прийшли хлопці з санчатами. Санчата легкі, із залізними полозками.

Юрко говорить Павликові:

– Будемо кататись на санчатах…

– Добре, – погодився Павлик. – Але як же ми тут кататимемось? Тут же гори немає...

Що запропонує Юрко Павликові?

 

ІІ частина

– Я возитиму тебе від верби до тополі, а ти мене – від тополі до верби, – запропонував Юрко.

– Добре, – зрадів Павлик.

Сів Павлик на санчата, везе його Юрко від верби до тополі, аж підстрибує. Саночки біжать швидко.

Ось і тополя. Сів на санчата Юрко, везе Павлик. Санчата їдуть повільно.

– Чому це я не можу везти тебе так швидко, як ти мене віз? – запитує Павлик.

– Тому, що ти менший. Слабий ти ще, сили в тебе немає, – відповів Юрко.

Соромно Павликові бути слабим. Намагається він везти Юрка швидше.

Так кілька раз везли вони один одного. Юрко віз Павлика від верби до тополі, а Павлик Юрка – від тополі до верби.

На сухому пеньку проти сонечка сидів дід Карпо.

Чи помітив дід Карпо Юркові хитрощі? Чи висловить свою думку?

 

ІІІ частина

Везучи Павлика, Юрко каже дідові:

– Дивіться, дідусю, який я сильний. Саночки біжать... А Павлик слабий.

– Хоч він і слабий, та чесний,– відповів дідусь. – А ти хоч і сильний, та вже обманюєш слабого.

Юрко зупинився, низько схиливши голову.

Павлик з подивом запитав у дідуся:

– Дідусю, чому ж Юрко нечесний?

Запитання

-  Чи образився б ти, якби опинився на місці Павлика?

- Як уникнути конфлікту?

- Що ти запропонував би хлопчикам?

-  Склади прислів’я із частин.

Ти б, метелику, не дуже пишався:

                                                      що тобі не миле.

Хто малого не шанує,

                                                     той великого не варт.

Не роби комусь,

                                                    сам учора гусінню був.

- Як ти розумієш ці прислів’я?

- Чи стосуються вони змісту оповідання?

-  Кого називають чесним?

- А ти завжди чесний?

- Пригадай, чи траплялась подібна ситуація з тобою?

- На що б ти погодився: грати з дітьми твого віку й програти чи грати з молодшими й виграти?

- Чи важливо вигравати?

- Чи можеш пригадати випадок, коли ти виграв, але почувався невдоволеним?

- І навпаки, коли програв, але відчував радість і задоволення? Як ти думаєш, чому?

Категорія: Твори Василя Сухомлинського | Додав: (28.09.2020)
Переглядів: 29 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar