Головна » Статті » Пори року

Вірші про осінь
загрузка...


Художник Циганов В.З.

 

В лісі осінь. Так пахне грибами...

Надія Красоткіна (читати інші вірші про осінь на сайті автора) 

В лісі осінь. Так пахне грибами...
Жовте листя з берези летить.
Верби схилені над ставами.
У намисті калина стоїть.

Стало тихо. Пташок немає...
Відлетіли у теплий край.
Тільки білка вгорі стрибає
І шепочеться листячком гай.

А вітрець налетить, закружить
Жовте листя в танку смішнім.
В верховітті дубовім затужить
Й ненадовго затихне у нім.

 

Осінь наша, осінь. Марія Познанська

Осінь наша, осінь -
Золота година,
Неба ясна просинь,
Пісня журавлина
Бабиного літа
Довгі, білі коси...
І дорослі й діти
Люблять тебе, осінь.

Та не тільки славна
За свою ти вроду -
Урожай іздавна
Ти несеш народу:
Щедра і дорідна,
Пахнеш ти медами,
Славиш край наш рідний
Зерном і плодами!

Осінь. Володимир Сосюра

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.


Осінь. Олесь Лупій

 

Біжи до мене, дітвора,
Дзвінка, срібноголоса !
Весни я рідная сестра –
Багата, щедра осінь.
 
Мою сестру  ви, малюки,
Безмірно полюбили
За ясне сонце, за квітки,
За гай співучий, милий.
 
Я також вас розвеселю,
Не дам засумувати.
Пісні веселі я люблю,
Люблю потанцювати.
 
На мене вітер налітав
І обливав дощами,
Страшними зливами лякав,
Та я зустрілась з вами.
 
Віддам гостинці вам свої,
Всі груші, дині, сливи.
Зі мною, дітоньки малі,
Ви будете щасливі.
 
Осінь. Я. Щоголів

Висне небо синє,
синє, та не те!
Світить, та не гріє
сонце золоте.

 
Темная діброва
стихла і мовчить;
листя пожовтіле
з дерева летить.

 
Хоч би де замріла
квіточка одна;
тільки й червоніє,
що горобина.

 
Здалека під небом,
в вирій летючи,
голосно курличуть
журавлів ключі.


Кленові листки. І.Блажкевич

Осінь, осінь... Лист жовтіє.
З неба часом дощик сіє.
Червонясте,золотисте
Опадає з кленів листя.
Діти ті листки збирають,
У книжки їх закладають.
Наче човники, рікою
Їх пускають за водою.
З них плетуть вінки барвисті -
Червонясті, золотисті. 

Іде осінь. Марія Вовчок

Вже зриває вітер
Золото беріз.
Застогнали віти,
Похилились вниз.

Листячко тріпоче,
Сумно шелестить,
Заховатись хоче,
Боязко тремтить.

Осінь йде полями,
Стелить килими.
Вже не за горами
Білий кінь зими.

Дари осені. Г. Шевчук

Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.

Жовтень. А. Костецький

Стоять осики на узліссі, 
тремтливі, голі та сумні,
бо на зволоженій землі 
поволі тліє їхнє листя. 
З туману скирта жовтобока 
у небо нишком погляда,
і на чоло її сіда 
сонлива хмара сіроока. 
А в лісі в їжаків на спинах 
під цокіт білочок рудих 
останні запашні гриби 
пливуть у шелесті осіннім.

Осінній день... Ліна Костенко

Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь,о! - та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій!
І плаче коник серед трав - нема мелодій!

Осінь. Іванна Савицька

Летять листки, пожовклі і зів'ялі,
Летять до ніг і сумно шелестять.
Затих гайок, і верби кучеряві
Пташиним співом вже не гомонять.
А ниточки ясні срібноволосі
Шепочуть: осінь, осінь, осінь...
Летять листки, і скрізь так непривітно...
Заснув ставок, і нивка вже не та.
Колишеться вітрець одноманітно,
І між стернею блудить самота.
А ниточки ясні срібноволосі
Шепочуть: осінь, осінь, осінь...
Летять листки, замовкли птахів хори,
А сонце вже біжить кудись, біжить.
Ах літечко! Вернися до дітвори
Хоч на якусь годинку, хоч на мить.
А ниточки ясні срібноволосі
Шепочуть: осінь, осінь, осінь...

Осінь. Світлана Сирена

До нас приходить осінь рання,
Чудова золота пора.
Ще сонце гріє, шле вітання,
Але за нею йде сестра.

І принесе холодний вітер
Та дощик, майже сніговий,
Зав’януть кольорові квіти,
Злетить і листячко мерщій. 

Розмалювала листя осінь,
Мов сонечко в них залягло,
Дерева всі жовто-волосі,
Вдихають свіжість та тепло.

17.09.2008 рік Світлана Сирена (Котляр)

Пізня осінь. Леонід Кльосов

Ой, гуляє Осінь, та виграва.
Пожовтіли листячка і трава.
Закотилось сонечко за хмарки,
Сиротіють яблуні і ярки.

Віє прохолодою навкруги,
Пришерхають скалками береги.
Заховались Зайчики під кущі, -
Хай дерева вмиються у дощі.

Зиму нам чистенькими зустрічать,
Щоб мороз і віхолу обвінчать,
До Зими-весіллячка саночки
Приготуйте загоді, діточки.

Скоро прийде осінь золота. Марія Познанська

Покосили пшениці й жита
І незчулись, як минуло літо!
Скоро прийде осінь золота,
Молоде зійде зелене жито.

На м'якій розпушеній ріллі
буде жито килимом лежати...
Вже летять за море журавлі, -
Їх виходим вранці проводжати.

Зажурились квіти неспроста:
На світанку впали роси білі.
Скоро прийде осінь золота.
Жовкне листя у саду на гіллі.

Категорія: Пори року | Додав: (05.05.2010)
Переглядів: 63783 | Коментарі: 13 | Теги: вірші про осінь, осінь | Рейтинг: 3.4/102
Всього коментарів: 131 2 »
avatar
1
brows классссссссссс brows
avatar
2
ооо супер я в шокееее
avatar
3
класссссссссссс
avatar
4
Эти стихи очень красивые я выучила Осiнь наша Осiнь!
avatar
5
неплохие.... мне понравилось... biggrin smile
avatar
6
хорошые стихи мне понравилось
avatar
7
мне понравилось хорошые
avatar
8
Спасибо сайту.Мне очень помолгло.Стихи в школу задавали.Єтот сайт-ЧУДО!!! tongue tongue tongue tongue
avatar
9
angel2
avatar
10
biggrin Очень помогло ! Спасибо сайту!
1-10 11-13
avatar